Суспільство

Страви з коноплі, вуджена на сонці ковбаса і легендарна картопля. Вінниччина манить іноземців автентичною кухнею

2 липня 2019, 15:29

Спробувати на смак кулінарні легенди Поділля – це сучасний вид туризму на Вінниччині. Гастротури з вивченням історичних страв здебільшого популярні серед європейців. Групами вони їдуть до серця центральної України, аби посмакувати кашею з квашеною капустою, яку готували козаки ще 400 років тому. Смажену картоплю, за яку її винахідниці присудили орден. А також сиров’ялену на сонці ковбасу. Краєм цікавляться і вегетаріанці, які у монастирях дізнаються про різноманіття страв здорової їжі.

Кулінарне минуле Вінниччини не один рік досліджує Олена Павлова. Вона єдиний у цьому регіоні гастрогід. Досконало знає історію забутих страв, які готували наші пращури.

«Посмакувати стародавніми стравами, які ще досі готують або відродили на Вінниччині, здебільшого цікавляться туристи з Польщі та західної України. Для них розробила спеціальні маршрути на один-два дні. Після того, як у Європарламенті провели дегустацію вінницького сала, на туристичних форумах іноземці почали цікавитися нашим супом з яблук, картоплею по-уланівськи, кашею з капустою по-тиманівськи, макаронними бабками. Так наш регіон стає все більш популярним. Ми вже цікаві не лише гурманам, а й кваліфікованим кулінарам. Адже у пошуках нових та смачних страв для своїх закладів, вони готові їхати за тисячі кілометрів», - розповідає Вінниця.info Олена Павлова.

На звання національного кулінарного надбання претендує каша по-тиманівськи. Цю страву готували козаки 400 років тому. Вона складається з 15 інгредієнтів. Серед найголовніших – квашена капуста, пшоно та джерельна вода. Але мешканці Тиманівки Тульчинського району мають свій секретний козир, який робить їх кашу особливою.

«Ця страва раніше була, як куліш пшоняний. Але дружини козаків придумали додавати й інші інгредієнти. Тепер у нашому селі це традиційна страва. Готують її на великі релігійні та родинні свята. От на весілля колись сходилися люди, у вікна дивились. І кажуть: «О засипану капусту вже дають». Значить знають, що далі буде», - каже місцева Ольга Бугай.

У Тиманівці засипану капустою кашу настільки поважають, що готують її у національних костюмах. Під українські пісні.

«Та найголовніший секрет нашої каші – старе відстояне сало. Його додаємо тоді, коли у казані опиняються і пшоно, і капуста. Наприкінці приготування сало забираємо», - зауважує Ольга Бугай.

Оригінальна подача готування, український колорит та співи під баян, манять до Тиманівки навіть швейцарців.

«Іноземці якраз цю рецептуру вважають особливою. І вони готові їхати, платити гроші. Для того, щоб спробувати саме цю кашу, тиманівську. Саме за такою рецептурою, якою вона є. Тиманівська каша на сьогоднішній день є претендентом на звання кулінарної нематеріальної спадщини», - підкреслює гастрогід Олена Павлова.

На Вінниччині традиційною стравою вважають ще бабки із домашньої локшини, запечені у сирі.

«Це страва, яку готували на великі застілля. Хрестини, родини, весілля. Жовта домашня локшина нічим не гірша за італійську пасту. А от по собівартості подільська бабка дорога. На неї йде 40 яєць. Локшина готується на жовтках. З ними ж і запікають. За смаком може бути як солона, так і солодка. З сиром та куркою. Або з сиром та молодими яблуками, як роблять в Іванові Калинівського району. Село це славиться ще своєю сиров’яленою ковбасою, яку вуджують на сонці. Вона має червоний колір», - Павлова продовжує розповідати про апетитні легенди подільської кулінарії.

За радянських часів до села Уланів Хмільницького району було справжнє паломництво кухарів з усього Союзу.

«Місцева Глафіра Дорош отримала орден за картоплю по-уланівськи. Її страва набула популярності, коли вона почала її готувати у місцевих їдальнях для трудящих. Нічого, на перший погляд, особливого. У розпечену в пательні олію закидається добре промита (не чищена) картопля середнього розміру. Плоди попередньо розрізані на чотири частини. Якщо картопля молода, смажиться 5-7 хвилин. Аби ззовні вона була хрустка, а в середині м’яка. Після приготування її виймають, солять та заправляють часниковим соусом. У такому вигляді смажена картопля миттєво стала популярною. До Уланова потягнулося справжнє паломництво кулінарів зі всього Союзу. Всі хотіли навчитися готувати цю страву. Тепер її пропонують у всіх закладах громадського харчування», - пояснює Олена.

Поряд з Улановим є село Білий Рукав. І там роблять картоплю, однойменну вже цьому населеному пункту.

«Робиться вона з місцевої картоплі. Цей овоч там з’являвся раніше за всі найближчі села. Готують з невеличких плодів з великою кількістю зелені», - зауважує гастрогід.

Знаменита Вінниччина й сиром з топленого молока, що має жовтий колір та смак ряжанки, і бринзою, яку й досі готують на молоці корови та кози.

«З Вінниччини пішов оселедець із товстолоба. Адже на наших великих просторах вони виростали достатньо жирними та великими. А також щучі ікряники. Котлети з ікри. Але наразі, це дуже дорога страва, нині щуча ікра дорожча за червону. У Калинівському районі солять білі грузді, які зазвичай не вважають їстівними через їх пекучій присмак. Та подоляни навчилися з них робити ніжний делікатес», - перераховує Павлова.

Цікавить Поділля вегетаріанців. Ті вирушають вивчати страви здорового харчування у монастирях.

«Там добре розуміються на здоровому харчуванні, бо живуть практично без м’яса та тваринних жирів. Туди їдуть за майстер-класами для тих, хто хоче більше знати про вегетаріанство», - каже Олена.

Наразі Павлова досліджує страви, які можна приготувати з дикоростучих рослин.

«До прикладу конопля. У неї може бути дуже велике кулінарне майбутнє. Адже з неї можна робити все, що завгодно. Починаючи від так званого «молока», і закінчуючи знаменитою гурдою, з якою колись робили вареники. А ми не знаємо тепер, як вона робиться. Тому, намагаюся це відродити. Та дізнатися автентичний рецепт», - інтригує наостанок Олена.

Із попитом гастротурів, Олена також розробляє нові маршрути Вінниччиною, які урізноманітнять відпочинок найвибагливішого гурмана з будь-якої країни світу.

Вінниця.info
Теги: Вінниччина кухня Павлова гастрогід 
Матеріали по темі