Театральна терапія. Бійці АТО з Вінниччини лікують душевні травми акторським мистецтвом

У райцентрі Бар Вінницької області бійці з родинами проходять реабілітацію в театрі. Не як глядачі, а як актори. Мистецтво допомагає їм забути війну, зауважують психологи. Своєрідна театральна терапія допомагає порозумітися у соціумі з людьми, які про війну знають лише з екранів телевізорів.

«На жаль, саме соціальна група учасників АТО/ООС, вона мало включена в культурне життя міста. Ми вирішили це виправити. І саме з цього виникла ідея через наш міський театр їх включити, більш соціалізувати, провести процес реабілітації. Включиться саме в культурне життя міста. Це стало можливим за підтримки Українського Культурного Фонду», - розповідає про ідею Роман Григор’єв, керівник проекту реабілітації учасників АТО/ООС театральним мистецтвом.

У кабінеті, який виділила міська рада, вже за кілька місяців завершилися репетиції трагікомедії Карпенка-Карого «Сто тисяч». Романа грає Олег Матвієнко. Він й досі діючий військовий. До аматорського театру його привела дружина Анастасія, яка у виставі виконує роль Мотрі.

«Спочатку я прийшла. А потім притягнула і чоловіка. Але йому подобається. Він не проти ходити. Він, іноді, швидше біжить на репетиції, ніж я», - розповідає Анастасія.

Олег дуже сором’язливий при журналістах, але коли вживається в роль, відрізнити його від професійного артиста важко. Він зауважує, спочатку не вірив у те, що зможе стати актором. Тому довго не піддавався на пропозицію дружини.

«Я як би спочатку не хотів. А потім, ну так склалося, думаю, ну підтримаю. Піду. І не шкодую», - посміхається він.

Та й не тільки Олег не міг уявити, що всього за кілька місяців життя так поєднається з театром. Всі учасники колективу й гадки не мали, що виступатимуть на сцені, що їх світосприйняття кардинально зміниться на очах, а погляди відрізнятимуться від інших побратимів.

«Мої актори вже чекають оплесків. Чекають реакції глядача. У них вже сяють очі. Не тільки від перемоги на полі бою. Але і від перемоги над собою. Перемоги в глядацькому залі. Коли тебе сприймають, коли тебе слухають. Коли дарують квіти. І коли дякують», - говорить Ірина Дєдова, режисер-постановник вистави.

Вжитися в образ, виступити перед публікою - прекрасний спосіб психологічної реабілітації. Ці слова підтверджують і психологи.

«Під час вистави, відбувається якась розрядка. Так, ми говоримо якийсь катарсис. Деякі почуття, які були приховані у людини. Він не міг розкритися. І це все таки полегшення», - наголошує кризовий психолог Петро Вдовкін.

Вистава з акторами, що пройшли війну, допомагає інакше поглянути на них і людей, яких вони захищали.

«Це дуже терапевтично не тільки для тих, хто грає, а для соціуму. Ми ж бачимо, що це прості люди, звичайні люди. Але з бойовим досвідом», - додає психолог.

Слова фахівця вже підтверджують театрали. Нещодавно вони повернулися з своїх перших гастролей. Серед міст, у яких побували: Слов'янськ, Сєвєродонецьк, Маріуполь.

«Особливо запам'ятався абсолютно у всіх містах фінал, під час якого на сцену входять військові у своїй формі, в якій вони безпосередньо брали участь в бойових діях. Глядачі вставали зі своїх місць. Кілька хвилин аплодували стоячи», - пригадує Інна Ткачук, асистент проекту реабілітації учасників АТО/ООС театральним мистецтвом.

Після невеликого відпочинку колектив розпочинає підготовку до виступу на День Збройних сил України у рідному місті Бар.

Вінниця.info