«Терміново оплатіть кредит» або «Ваша картка заблокована»: поради вінничанам, як вберегтись від телефонних шахраїв

Протягом останніх кількох місяців в Україні, зокрема на Вінниччині, почастішали випадки телефонного шахрайства. Багатьом знайома історія, коли з невідомого номера, зазвичай стаціонарного, телефонують і представляються працівниками банку, а потім кажуть, що ваші рахунки заблоковано. Далі радять піти до найближчого терміналу і перерахувати певну суму коштів, або продиктувати ПІН-код чи останні цифри картки – так, за словами «працівників банку», ваші рахунки буде розблоковано. А вже за кілька хвилин приходить СМС-повідомлення, що з вашої картки були зняті кошти.

Також почастішали випадки, коли до вас телефонують з приводу заборгованості по оплаті кредиту. Мовляв, вас вказали поручителем, коли брали кредит, тепер його не віддають, а ви несете рівну з позичальником відповідальність за повернення грошей. Ці умови вказуються при складанні договору та поручитель повинен їх знати до підписання документа. Далі починаються дуже часті дзвінки від працівників фінансових установ, а далі – від колекторів. Вимога одна – віддати кредит, відношення до якого ви взагалі не маєте. Зазвичай телефонують із номерів, де щоразу змінюється лише три останні цифри, тому заблокувати номер не вдасться.

Іншою причиною дзвінка від колекторів може бути вказівка контактних даних людини його родичами, друзями або колегами, які оформляли позику в банку. У такому випадку найкращим варіантом буде не скидати трубку, а уточнити назву компанії, її адресу, ім’я та прізвище, хто телефонує, його посаду, підстави для дзвінка. Якщо вам відмовили надавати будь-яку інформацію – покладіть трубку.

Також можуть ще надсилати СМС-повідомлення, якщо ви не берете трубку.

Одна справа, якщо ви все ж таки брали кредит у фінансової установи і його не повертаєте, інший випадок – коли ви не маєте відношення до кредиту, а про людину, яка вказала вас, як поручителя, вперше чуєте або це хтось із ваших знайомих. Зазвичай колектори цим і користуються та починають морально на вас тиснути, щоб ви зобов’язували боржника віддавати кошти.

«Це діяння, яке підпадає, починаючи від хуліганства, закінчуючи загрозою життю та здоров’я людини. Воно не виникає просто так. Це стається після того, як люди беруть певні зобов’язання у фінансових установах і їм уже колектори дзвонять.

В іншому випадку, коли вас вказали поручителем, тут був безпосередній контакт з фінансовою установою, де люди надавали свої персональні дані, де повідомляли того чи іншого поручителя», – розповідає Вінниця.info начальник відділу протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Олександр Ульяненков.

Якщо вам по телефону кажуть, що ви є поручителем, але ви про це не знаєте, йдіть одразу до установи, де надавали кредит і запитайте, кому даний завдаток. Та йти до поліції, щоб вияснити, кому були продані ваші персональні дані, якщо ви до цього не маєте відношення і не є позичальником.

«До нас люди з таким звертаються, ми не маємо права відмовляти, але як таке шахрайство – не є кіберзлочином в даному прояві. Ті люди, які вказували вас як поручителя – це може навіть бути хтось із знайомих. Є факт, що хтось взяв гроші в кредит, просто так людей вони не вигадують. До нас навіть колективи трудові зверталися, вчителі, і потім з’являлися якісь племінники і так далі, що вони взяли кредит. В основному, ці дзвінки, які в нас – пов’язані з реальними кредитами.

Є другий момент. Часті випадки, коли під вас хтось бере кредит – коли навіть не колектори дзвонять, а з фінансової установи. Алгоритм той самий: берете в тій установі документ, де коли, як і при яких обставинах ви взяли кредит, там виявиться, що кредитна карточка, на яку було перераховано гроші – не ваша. Тоді пишете заяву в поліцію, цим займаються правоохоронці. Такі шахрайства є і їх дуже багато», – додає Олександр Ульяненков.

Основна порада – якщо ви не маєте відношення до кредитів, заблокуйте номер, з якого вам телефонують. Хоча на сьогоднішній день при організації кол-центрів отримується доступ до всіх телефонів.

Що радять робити, аби не попастися «на гачок» дзвінків від фінансових установ та колекторів?

• Не давати нікому свої персональні далі
• Не залишайте персональні дані й дані про свою картку на інтернет-сайтах в оголошеннях
• Не отримувати кредити у невідомій фінансовій установі
• Не вірте обіцянкам отримати «легкі» гроші
• Якщо у вас немає ніяких фінансових зобов’язань, але від вас вимагають повернути кредит, візьміть відповідь з фінансових установ про те, що у вас немає жодних зобов’язань або навіть тієї компанії, яка до вас телефонує. А якщо ні – подавати на них до суду.
• Якщо колектори почали вам погрожувати – зверніться до поліції.
• Не надавати персональні дані, не говорити ПІН-код чи останні цифри вашої банківської картки;
• Якщо вам телефонує бот і просить підтвердити блокування картки, нажавши будь-яку комбінацію цифр – не робіть цього;
• Працівник банку ніколи не буде дзвонити до вас із закритого номеру, тому після дзвінка зателефонуйте на гарячу лінію вашого банку;
• Підключіться до СМС-банкінгу, щоб контролювати усі операції по вашому рахунку.

«Вашу картку заблоковано». Що робити?

Ще є вид шахрайства, коли телефонують, представляючись працівником банку і вказують, що банківська картка заблокована. Це шахрайство підпадає під кіберзлочин. Існують кол-центри, звідки вам телефонують. Нещодавно таку групу шахраїв викрили і зараз продовжують документувати таку діяльність. Часто також телефонують з місць позбавлення волі, коли рандомно набирають мобільні номера. В цьому випадку варто просто запитати, з якого банку телефонують і покласти слухавку. Далі потрібно подзвонити на гарячу лінію банку, щоб перевірити, чи правда те, що рахунки заблоковано. І якщо з вашими рахунками не відбувалося ніяких операцій – зверніться до поліції.

За словами начальника відділу протидії кіберзлочинам у Вінницькій області, заяв про кіберзлочини з початку 2020 року надійшло уже більше тисячі. Всі вони пов’язані із шахрайством у різних його проявах, у тому числі коли дзвонять під «маскою» працівника банку. Нещодавно у виправній колонії виявили засудженого, який влаштувався телефонним шахраєм. Він телефонував людям, представлявся працівником банку і привласнював чужі гроші собі. В ході слідства виявили більше 20 випадків шахрайства.

Щоб вберегтися від шахраїв, які представляються працівниками банку, радять:

Якщо ви все ж таки надали шахраям дані карти, то варто негайно її заблокувати. Для цього можна зателефонувати в банк, або через додаток на смартфоні.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі ‒ https://t.me/vinnitsa_info.

Вінниця.info