6 січ. 2019 13:45

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:52
Суспільство
0

143

0

Традиції на Святвечір. Як його проводили і чого вінничанам не варто робити

Традиції на Святвечір. Як його проводили і чого вінничанам не варто робити

 Традиції на Святвечір. Як його проводили і чого вінничанам не варто робити 


Традиції на Святвечір. Як його проводили і чого вінничанам не варто робити

 6 січня православні вінничани відзначають Святий вечір. Це один з найбільш шанованих днів для всіх християн - і східного, і західного обрядів. Також це одне з найважливіших родинних свят, коли кожна сім'я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди.

Свята вечеря багата українськими традиціями та звичаями.

Вранці господиня розпалювала в печі і починала готувати 12 пісних страв. У цій багатій, але пісній вечері використовували плоди поля, саду, дари лісу. Різноманітна і багата їжа в цей день, за народними уявленнями, повинна була забезпечити добробут і щастя сім’ї у наступному році.

Щоб вчасно приготувати страви, господиня вставала дуже рано, набирала до сходу сонця воду, заливала нею пшеницю, сушені фрукти і ставила в піч варити дві головні страви – кутю і узвар. Окрім цих страв, господині готували капусняк із пшоном і квасолею, який на Поділлі називали «шупенею», горох, борщ пісний з карасями, кашу гречану,пшоняну, вареники з капустою, картоплею. Також смажили рибу, пекли млинці з кислого тіста, варили страви з грибами.

Традиційно вважалося, що страв має бути 12 (12 місяців або 12 апостолів), але їх кількість і складники відрізнялися залежно від заможності родини.

Всі члени родини повинні бути вдома.Кажуть, якщо в цю ніч десь заночувати, то цілий рік будеш блукати по світу. Не можна і сваритися в цей день, а навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. Тому, аби когось не забути, господиня заворожує усіх своїх ворогів: вона зав'язує ґудзі на мотузці — стільки ґудзів, скільки має ворогів, а коли сідатиме вечеряти, то покладе той мотузок під себе, примовляючи: «Щоб так мої вороги мовчали, як ці ґудзі мовчать!»

В оселях завжди ставили Дідуха – сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив. Він символізував місце перебування померлих, а ще – новорічний врожай, добробут людей, багатство, долю.

Святий стіл у подільський селах застеляли сіном, по кутках клали часник (виконував роль оберегу), а потім покривали скатертиною. Подекуди під стіл кидали сокиру. На неї всі члени родини ставали ногами, «щоб були такими ж міцними».

На святково застелений стіл викладали обрядових хліб, у ньому робили дірку і вставляли високу воскову свічку.

Також обов'язково на святковому столі мають бути:

Свічка. Горіння свічки - це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це - символ готовності людини до зустрічі із Богом, незалежно від часу і місця, коли Він схоче її покликати до себе.

Сіль. Без неї не можна відчути повноти смаку страви. Так і людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом. Сіль вказує на внутрішню суть людини.

Часник. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, щоб відігнати від родини і хати злих духів. Це символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості і здоров'я.

Після цього господиня приступає готувати дванадцять свят-вечірніх страв: ставить узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує бараболю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. В усьому їй допомагають діти. В цій багатій, але пісній вечері господиня представляє найголовніші плоди поля, городу і саду, ніби дає звіт новому рокові за своє багатство в минулому році.

У пам'ять про своїх мертвих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікнах, розкидали варений біб по кутках, залишали немитими ложки та миски після вечері — «щоб душі могли їх лизати для поживи».

Вiнниця.info