Три старовинних колекції золота, срібла і бронзи зберігають у вінницькому музеї. Фото

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї експонують унікальні колекції прикрас, одна з яких входить у ТОП-10 відкриттів археології, зроблених та території України. Також у фондах зберігають 31 кілограм срібних виробів, які просто звалилися з горища під час демонтажу будинку у центрі міста.

Науковий співробітник музею Олександр Фіщук розповів про особливості кожної з колекцій.

Скіфське золото

Найбільше Вінниччина пишається сарматським золотом царя Інісмея. Прикраси випадково знайшли під час прокладання зрошувальної системи у Ямпільському районі, адже курган був настільки розораний, що зовсім не виступав на поверхні ґрунту.

«Колекція дуже відома за кордоном, бо вперше в історії європейської археології вдалося прив’язати вихідця із неписемного суспільства до конкретної історичної постаті, не просто там якогось сарматського аристократа, а до самого царя Інісмея, що певний час правив усіма сарматами.

На всіх речах, на парадному мечеві, на золотій гривні, прототипі корони, яку носили на шиї, особистий підпис сарматів. Відомо, що одяг царя був шкіряний, пофарбований у червоний колір. З двох причин: по-перше сармати прийшли до нас з іранських країв, де поклонялися сонцю і вогню. По-друге, на червоному не видно крові, коли ти поранений. Сарматський цар був настільки потужним воїном, що підкорив античне місто-державу Ольвію. У кургані також виявили речі його дружини або наложниці», - розповідає Олександр.

Саме ця колекція входить у ТОП-10 найбільших відкриттів археології, зроблених на території України.

Прикраси доби бронзи

Колекція доби бронзи була знайдена на території Гордіївського курганного могильника (Тростянецький район). У музеї зазначають, що під час розкопок також виявили бурштин, який не встигли привласнити «чорні» археологи.

«Виявилося, що грабували їх ще у давнину, в 15-10 столітті до нашої ери. Зрозуміло, що там була похована аристократія і те, що ми бачимо – це крупинки, які грабіжники не побачили, не забрали із собою. У кургані було знайдено найбільшу колекцію бурштину. Саме з цим камінням пов’язують процес збагачення народів, які насипали курганні могильники. Це було непросто. В період, коли бронза є найміцнішим металом і вона годиться тільки для того, що виготовляти зброю чи речі культового призначення, дерев’яними копачами викопували яму глибиною 5 метрів, обмощували її дерев’яними брусками по 50 сантиметрів і помістили в цю яму цілу купу дорогоцінних речей. Треба було відлучати людей від випасання худоби, від оборони і війни», - говорить Олександр Фіщук.

Науковий працівник музею також рожає, що народи, які насипали ці кургани, займалися контролем важливого торговельного шляху по річці Південний Буг: «Там ходили судна, які везли важливі товари десь з далеку. І люди, які насипали кургани займалися тим, що охороняли цей стратегічний шлях від нападів. Працювали за такою схемою: «Ви проходите вільно, ніхто на вас не нападає, але ми маємо від вас частинку того, що ви везете».

31 кілограм срібних виробів

Музейники говорять, що третю колекцію їм подарувала людська лінь, адже вони роками стояла на горищі одного з будинків, куди ніколи ніхто не заглядав.

«Речі, швидше за все, зберігалися з періоду революції 17-го року до 80-х років на горищі одного з будинків вулиці Соборної. Коли будівля досягла того стану, що не піддавалася ні реставрації, ні ремонту, під час знесення з даху впала скриня, в якій зберігалося срібло родини Грохольських - 31 кілограм.

По монограмах на речах вдалося встановити, що колекція виготовлялася у різний час від 17 до 20 століття. Формувалася частинами і об’єдналася в сім’ї Грохольських, маєток яких є на П’ятничанах. Речі винесли з маєтку, коли почалася революція», - стверджує Олександр Фіщук.

Раніше ми писали, що колекцію сарматського золота планують розмістити у підземеллі краєзнавчого музею, яке випадково відкрилося дев’ять років тому.

Вiнниця.info