21 жовт. 2021 14:28
344
У центральній частині Вінниці йде поєднання історичних будівель і радянської архітектури
У центральній частині Вінниці поєднання історичних будівель і радянської архітектури. Тут багато будинків з красивими фасадами, які приваблюють і місцевих, і туристів. Але крім зовнішнього вигляду, будинки мають і під’їзди. У деяких – дивовижні, з красивими старовинними сходами, перилами, на яких десятиліттями збираються відбитки пальців тисяч людей. А в деяких зовсім прості, які ми звикли називати «радянськими».
У центрі Вінниці, по вулиці Соборна та Миколи Оводова, двері багатьох під’їздів закривають кодові замки. Мешканців можна зрозуміти, не всі хочуть, аби їх територією «лазили» незнайомці. Але якщо пощастить, то можна побачити багато цікавого.
Вінниця.info заглянула у під’їзди старих кам’яниць у центрі міста, щоб показати читачам зворотній бік красивих фасадів.
Почнемо із будинку по вулиці Соборна, 38. Зазвичай вінничани кажуть: «Зустрінемось біля голубої будівлі в центрі». Але раніше – це будинок найбільшого книжкового магната Романа Шерра. У 1902 році власник великої немирівської друкарні й палітурні Роман Борисович Шерр (пізніше він відкрив вінницьку друкарню) придбав тут земельну ділянку, і одразу почалося будівництво. У центрі споруди – великий прямокутний еркер з куполоподібним дахом. Головний вхід з обох боків прикрашають фігури атлантів.
Коли у 1911 році Роман Борисович помер, його майно успадкували дружина Софія і два сини. Під час революції родина не мала можливості активно займатися друкарнею, тому її продали вінницькому товариству «Просвіта». Після революції в лівій частині будинку тривалий час розміщувався кооперативний книжковий магазин.
З кінця 20-х років у правій частині будинку розташовувався «Торгсін» (з російської «управление торговли с иностранцами»), де можна було обміняти золоті або інші коштовні речі на гроші або продукти. Після війни тривалий час там діяла одна з найбільших у Вінниці молочарень.
Сьогодні ж в історичній пам’ятці розташовані приватні офіси, стоматологія, а на місці колишньої книгарні – магазин хутра, кафе та кав’ярня.
Соборна, 22. Поділений будинок на кілька під’їздів, які ззовні пофарбовані у блакитний, рожевий, помаранчевий, жовтий та зелений кольори.
Потрапити у двір будинку складно, адже ворота закодовані. Пройти у двір нам допомогли місцеві. Під’їзди не вирізняються чимось особливим. Вони відносяться до «стандартних». Наполовину стіни пофарбовані у синій, наполовину у білий. На кожному поверсі по чотири квартири. На стінах жителі повісили картинки, а на підвіконня поставили вазони.
Навпроти – Соборна, 35. Ми змогли потрапити в ту частину будинку, де розташовані офісні приміщення. Підлога вимощена світлою плиткою, на стінах – декоративна шпаклівка. А перила, точно такі ж, як в будинку 38.
Інша частина будинку – приватна. Двері у під’їзд дерев’яні, на них табличка «Прохання зачиняти двері». Зайшовши у під’їзд бачимо звичну картинку – стіни наполовину зелені, наполовину білі. На кожному поверсі по кілька квартир.
Що справді вразило – під’їзд по вулиці Миколи Оводова, 55. З однієї сторони будівлі розташована фотостудія Indigo, з іншої – квартири.
Всередині старі дерев’яні сходи та стелі, які «всипані» дірками. У під’їзді «живе» запах гнилого дерева. На кожному поверсі по одній квартирі. Невідомо, чи усі поверхи жилі, але на кількох точно ще живуть люди.
Соборна, 46. Заходимо у під’їзд зі сторони, де вивіска про студію тату. На першому поверсі будинку – старий червоний диван, вкритий павутинням.
На другому поверсі – нотаріус і студія тату, а на третьому – складена цегла, стіл і багато ящиків.
Пам’ятка архітектури по вулиці Миколи Оводова, 22 – колишній будинок Червоної армії. Колись тут містилась середня школа, у якій навчався видатний радянський полководець, генерал армії Іван Черняховський. Нині тут офісні приміщення, магазин аксесуарів, косметики, барбершоп, школа англійської, пекарня.
Сходи всередині будинку досить вузькі, пройти вдвох буде небезпечно. Всередині підлога переважно дерев’яна, є також і вимощена плиткою. Тут чути, як із кабінету грає спокійна музика.
У правому «крилі» будівлі майже нічого не видно, адже приглушене світло. Швидше за все, тут готують приміщення для офісу, адже старі двері залишили на частково розбитих сходах. Самотньо стоїть обшарпаний стіл, обставлений коробками.
Дивіться також фоторепортаж: Центр Вінниці під іншим кутом: місто, яке не бачать перехожі.
Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info