Суспільство

Цілющі джерела, маєток та панська дорога до смарагдового озера. Чим дивує південь Вінниччини

13 квітня 2021, 13:11

Вінниччина багата на історичні події, пам’ятки архітектури і прекрасні краєвиди. Маєток, зведений на мурах середньовічної фортеці, який огортає річка Жван, лісові дороги до смарагдового озера, «каньйони» і джерело з цілющою водою. Це все в невеликому містечку південного регіону Вінниччини – Мурованих Курилівцях. До речі, саме там народилась Муза Шопена.


«Панський маєток», – так місцеві називають садибу Комарів, у якій зараз розташована санаторна школа-інтернат. Маєток зведений на мурах фортеці XVI століття, на місці поселення козака Чурила, від імені якого і пішла назва містечка Чурилівці.

Історія маєтку переплітається із жіночими долями його власниць.

Коли старша донька Чурила Софія вдруге вийшла заміж, то приєднала Чурилівці до багатств свого чоловіка – Казиміра-Миколая Косаківського. Належали Чурилівці родині Косаківських до середини XVIII століття. Станіслав Косаківський – правнук Казиміра-Миколая одружився на Катарині Потоцькій. Дітей у них не було. Жили в Станіславі та у Львові. Жінка мала гострий розум і була опозиційно налаштована проти політики Станіслава Августа Понятовського, якого підтримувала російська імператриця Катерина ІІ. В 1973 році Катерина ІІ зажадала, щоб Косаківські стали російськими підданими і присягли на вірність імператриці. Катарина відмовилась присягати, тоді імператриця забрала в Косаківських маєток і передала його поміщику Станіславу Дельфіну Комару (з роду козака Чурила).

В 1805 році Комар почав розбудовувати маєток. Там звели 2 мости, конюшню і флігель. Всі ці споруди дожили до нашого часу. Щоправда, вигляд деяких з них змінився в процесі реставрації. Камінний палац, поставлений на мурах фортеці, почали називати «Подільським Лувром».

В 1807 році в у Станіслава Комара та Гонорати Орловської народилась донька Дельфіна, яка потім вийшла заміж за одного з найбагатших поляків, а в історію увійшла як Муза Шопена. Шопен надзвичайно цінував прекрасні риси характеру Дельфіни – чуйність і доброту. Їх роман був бурхливим і тривав чотири роки. Дельфіна надихала Шопена як Муза, він присвячував їй свої твори: «Другий Концерт для фортепіано фа мінор» та знаменитий «Вальс-хвилинка».

На території маєтку розташована будівля «арсеналу» – стара стайня (XVIII ст) з високим профільованим з тесаного каменю фронтоном і двома вікнами з обох сторін дверей. Поруч розташований флігель, теж будівля того часу.

Біля флігеля – залишки камінних воріт, від яких йде панська дорога. Місцеві жителі кажуть, що вона веде до «голубого озера» і цілющого джерела. Цією дорогою їздили панночки. Досі вздовж дороги збереглись стовпчики, яка встановлені два століття тому. Якщо прямувати кілька кілометрів через ліс, справді вийдете до озера. Щоправда, воно не блакитне. Озерце наповнене кришталево чистою джерельною водою смарагдового відтінку. Знаходиться у каньйоні, між скелястими схилами посеред лісового масиву. За кілька хвилин ніби переносишся у Карпати.

Жителі Мурованих Куриловець розповідають, що там можна проводити спа-процедури, як на Мертвому морі в Ізраїлі. Але тільки фахівці можуть офіційно встановити, чи дійсно вода в озері має цілющі властивості.

В 1867 році син Станіслава – Олександр Комар продав маєток російському адміралу Миколі Чихачову. За законами того часу новими власниками маєтків і земель могли бути тільки росіяни.

Біля Мурованих Куриловець знаходяться і джерело «Регіна».

«Можливо, залишилося б це джерело лісовим, якби не хвороба поміщицької доньки Регіни. Дівчина була краси незрівнянної. Вона важко захворіла на виразку шлунка і ніхто нічим не міг зарадити панночці. Влітку 1898 року поміщик О. Сабанський, який жив у Петербурзі, приїхав до Мурованих Куриловець на відпочинок. Разом з ним прибули дружина та донька Регіна. Дівчині тут дуже подобалось, і вона багато гуляла чарівною природою. І ось одного дня до Сабанських приїхав старий лісник Аверкій. Він порадив дівчині пити джерельну воду тричі на день, бо вона цілюща. Панночка послухалася поради і їй привозили воду у маєток прямо з джерела, на цій воді готували їжу, вона вмивалася нею. Минуло трохи часу і сталося диво - красуня Регіна знову розцвіла. На честь цієї події поміщик назвав джерело її ім'ям», - записано у Вікіпедії.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі ‒ https://t.me/vinnitsa_info.

Вінниця.info, Анна Гаращук

Фото гортайте у слайдері:

Підписуйтесь на Винница.info в Telegram
Теги: подорож мєтки Вінниччини 
Матеріали по темі