13 трав. 2016 16:45
227
Співачка про експерименти у творчості, родину і вінницький концерт, який 19 травня пройде у Будинку офіцерів
Володарка премії «Пісня року», переможниця конкурсу «Український формат», популярна співачка Ірина Федишин, чиї пісні «Серця стук», «Чужі уста», «Долоньки» та багато інших зараз очолюють провідні хіт-паради країни, наступного четверга, 19 травня, вперше з сольним концертом відвідає Вінницю.
Вдень, о 12.00 у ТРЦ «Мегамолл» пройде автограф-сесія співачки, а сам концерт - велике українське шоу «Лише у нас на Україні» 19 травня о 19.00 розпочнеться у Будинку офіцерів(квитки можна замовити за телефоном: (0432)57-55-55, доставка безкоштовна).
Замість статичних концертів на сцені Ірина Федишин влаштовує незабутні феєричні шоу, які завжди ретельно готує з найкращими режисерами і сценаристами України.Будуть розкішні костюми, яскраві постановки і сценографія, запальні танці одного з найкращих шоу-балетів країни «X-Dance» і, звісно, всі-всі улюблені пісні Ірини Федишин: «Серця стук», «Долоньки», «Гітара», «Лише у нас на Україні», «Чужі уста», «Ти мій», «Твоя», «Пароль», «Калина», «Чорні очка» та багато інших.
До приїзду Ірини Федишин у Вінницю ми підготували інтерв’ю про те, що цікавого зараз відбувається у житті співачки та як, будучи мамою двох маленьких синочків, їй вдається поєднувати щасливе сімейне життя із блискучою кар’єрою.
- Ірино, ваші слухачі люблять вас за щирість. Як ви самі вирізняєте «шароварщину» на естраді?
- То є продукт, який не викликає емоцій. Знаєте, слухача не обдуриш – він тонко відчуває фальш. Все, що відбувається на сцені, успіх всього концерту – це якість праці артиста. Тільки він винен у провалі, тільки завдяки йому концерт може бути успішним. Глядач приходить отримати, і коли він отримує несправжнє – він розчаровується. Сам артист теж знає, де він є відвертим, а де він просто - актор. Все, що роблю я, намагаюся робити високопрофесійно і з душею. Зараз чимало молодих виконавців пропонують щось свіже і нове. Більшість з них прагнуть бути модними й форматними в музиці, тому багато запозичують із закордонної музики. Але іноді забувають про головне: незважаючи на всі тренди, у пісні повинна бути душа. Тільки тоді пісня буде мати успіх серед слухачів. Ментальність наших людей особлива, в пісні повинен бути зміст і відчуватися щирість артиста, щоб вона їм полюбилася. Лише потім можна додавати до треку тренди. Я намагаюся своєю творчістю зробити світ добрішим, чеснішим і більш радісним. Кожна пісня для мене особлива, рідна і дорога. Мабуть, це дар від Бога. Несподівано наступає момент, коли хочеться виплеснути зсередини свої почуття і поділитися ними з іншими. Я сідаю за піаніно і пальці самі починають бігати по клавішах, передаючи мій настрій і емоції. Кожна пісня - це частинка моєї душі, частина особистого переживання, частина мене самої.
– Довгий час ви були знана, як виконавиця пісень із народним колоритом. Нині працюєте більше в напрямку поп-музики. Чому вирішили змінити стиль?
– Я працюю в тому напрямку, який є близький до душі і в якому мені комфортно. Люблю різну музику. Сьогодні є настрій заспівати українську народну пісню, а завтра заспівати щось динамічне і відірватись на відкритій площі з молоддю. І так формується мій репертуар, який дуже близько відповідає внутрішньому моєму настрою. Тому коли співаю пісні, відчуваю себе справжньою на сцені і не лукавлю перед прихильниками.
– Ви - виконавиця україномовних пісень. Чи плануєте співати російською?
– Ні. Російського продукту дуже багато на ринку, а от українського людям не вистачає. Не відкрию великий секрет, коли розповім, що потрапити до топових ефірів з україномовним продуктом - було раніше практично майже неможливо. В нашій країні, на жаль, програмні директори орієнтуються на російську естраду. Тому потрібно в україномовному варіанті подавати щось таке сильне та рейтингове, щоб схилити редакторів на свій бік. Нам вдалося потрапити з піснями «Калина» та «Долоньки» майже на усі мережеві радіостанції, серед яких і «РусскоерадиоУкраина» та «Шансон». А телеканал «Інтер» та ще кілька загальнонаціональних телеканалів самі виявили бажання придбати права на трансляцію моїх концертів «Лише у нас на Україні» та «Україна колядує». Ось так лагідно українізуємо вітчизняні радіо та телеефіри.
- У 2013 році ви здобули нагороду на українській «Пісні року» за композицію «Україна». Ваше ставлення до політичної ситуації в державі?
– Приємно, що мою творчість помічають та ще й нагороджують. Пісня «Україна» особлива у моєму репертуарі, адже вона про щирих та гостинних людей, які люблять свою землю, свою країну. Дуже люблю свою державу і не можу стояти осторонь подій. Я завжди зі своїм народом! Як і всі, роблю усе можливе від себе, щоб підтримати нашу армію. Їжджу з концертами до хлопців, частину коштів зі своїх сольних концертів теж віддаю на АТО. Перейнявшись усіма цими подіями, написала пісню «Прошу в неба». Відчуття після таких концертів важко описати і відчути їх на будь-якому іншому концерті неможливо…
- Ви часто буваєте за кордоном і ваша творчість надзвичайно цінується українськими діаспорами. Програма для діаспори та всеукраїнська програма чимось відрізняються?
- Програма та сама, різниця в реакції. Думаю, за кордоном люди сумують за українськими піснями, тому там овації і справжня буря емоцій у відповідь на виступ - вже з першої пісні. В Україні публіку треба дещо розкачувати. Хоча скрізь на мої концерти приходять усміхнені, налаштовані на гарні емоції люди, які цінують життя, свої сім’ї, мир і Україну. Тому зал зазвичай вже після п’ятої пісні починає активно підспівувати. Сподіваюсь, 19 травня у Вінниці матимемо те саме!
- Ви - молода мама, яка дев’ять місяців тому народила маленького сина. Це ваша друга дитина. Як вдається все встигати і поєднувати родинне життя та кар’єру?
– Мене надихає моя сім’я, тому і з’явилась пісня «Малесенькі долоньки». Я щаслива людина, бо маю сім’ю і займаюсь улюбленою справою. А поєдную усе це завдяки надійному тилу – чоловіку і батькам. Мій чоловік є моїм продюсером. Ми увесь час разом. Кожна мама розуміє, наскільки це важливо – мати нагоду бути поряд з дітьми. Тому увесь свій вільний час я обов’язково приділяю обом синам. Але робота є робота. Я не вважаю, що жінка має розчинятись у побуті повністю. Тоді вона втрачає себе як особистість. Я люблю працювати і роблю це з великим задоволенням. Чоловік мене підтримує. Це він вмовив мене під час вагітності концертувати по Україні, бо був певен, що жодної загрози для мене чи дитини не існує і виявився правий. Невдовзі після пологів ми вже вирушили на гастролі до Мадриду, а потім розпочали всеукраїнський тур. Я неймовірно щаслива, що послухала свого чоловіка і поїхала у цей тур. Бачити, що можеш робити інших людей щасливими, – це і є справжнє щастя. У кожному місті мене дуже тепло приймають глядачі, у багатьох містах було по два концерти, всюди аншлаги, і я справді вражена підтримкою. Шанувальники приходять з квітами, подарунками, співають зі мною. Дарують оплески, любов, тому я стовідсотково впевнена, що у своїй творчості – на правильному шляху, і, мабуть, на цій хвилі народиться багато хороших пісень.
– Ваш чоловік, Віталій Човник, теж співає…
– На моїх сольних концертах ми завжди співаємо, це тільки робить концерт ще цікавішим. А в інших випадках – все по обставинах. Переважно Віталій займається іншою роботою. Коли працюю на сцені, він в цей час працює за кулісами. І я знаю, що все буде добре. Він за все подбає: за звук, світло, балет, спецефекти та інші питання.
– Важко балансувати між поняттям продюсер і коханий чоловік та батько?
– Ні. Я почуваю себе дуже комфортно. І вже не уявляю по-іншому. Так було з самого початку нашого знайомства. Завжди і у всьому разом. Коли часом у Віталія з’являється якась інша робота, не пов’язана з продюсерством та моїми концертами, я спочатку реагую нормально, але через пару днів починаю нервувати. Увесь час тільки коханій дружині або співачці Ірині Федишин. По іншому – ніяк.
– Які ваші сини за темпераментами? Хто на кого більше схожий?
– Старший Юрчик більше схожий на Віталія і внутрішньо, і зовнішньо. У нього характер дуже наполегливий, настирливий, як чогось захоче, то мені часом бракує і слів, і терпіння, аби пояснити, чому це погано і чому не можна робити того чи іншого. Він шукає різні підходи, щоб усе-таки досягти свого. Він – лідер, любить усіма керувати. Копія тата. А молодший Олежик спокійніший, такий, як я.
- Які традиції має ваша сім’я?
- Ми неодмінно разом відзначаємо традиційні свята. Я дуже люблю Різдво і Великдень і просто не уявляю їх інакше, ніж у колі рідних. В ці дні, на відміну від Нового року, я ніколи не працюю. В новорічні свята ми маємо співочий марафон у Львівській опері, втілюючи програму «Україна колядує». Їй не один рік, але щороку ми змінюємо режисуру заходу і дещо оновлюємо репертуар. На Різдво ж і Великдень мене можна знайти тільки за столом ч за співом пісень у родинному колі.
- Ви з 13 років вели концертні програми. З дитинства знали, що будете артисткою?
– Завжди хотіла співати і робила цю справу, так, з дитинства. Але ніколи не загадувала наперед. Як Бог дає, так і має бути!
Замовити безкоштовну доставку квитків на вінницький концерт Ірини Федишин можна за телефоном: (0432)57-55-55. Також квитки продаються на сайті http://bilet.vn.ua та у касах ТСК «Магігранд» (2 поверх), Вінницького театру імені Садовського і Будинку офіцерів. Вартість – від 80 до 300 гривень.
Пригощає ресторан «Тифліс».
Організатор концерту – компанія «ВІННИЦЯКОНЦЕРТ».