У Вінниці поранених бійців з-під Авдіївки провідує найменший волонтер - однорічний Матвій

 У Вінницькому військовому шпиталі нині 25 бійців, яких сюди доправили з передової. 1 лютого з Дніпропетровська авіа-бортом підвезли 14 захисників з-під Авдіївки. Один з них 25-річний молодший сержант 72-ї бригади сухопутних військ. Осколком АГС йому поранило руку та плече.

«Бій йшов з четвертої ранку до самого вечора. Сепаратисти хотіли йти в наступ. І ми їх замітили, зав’язався здоровий бій. Почався обстріл. Зразу із стрілецької зброї. А потім полетіли міномети. Після мінометів почали летіти «Гради». Багато людей ранило, багато людей загинуло. На той момент загинуло сім чоловік», - розповів Вінниця.info Олександр.

З передової отримавши першу медичну допомогу на місці та невідкладну у Дніпропетровську, бійців відправили до Вінниці бійці. Зазвичай, речей з собою захисники взяти не можуть. Тому усім необхідним їх забезпечують волонтери. Разом з мамою провідувати бійців приходить однорічний Матвійчик. Він найменший волонтер Вінниччини.

«Синочка бійці беруть на ручки, граються, веселяться. А Матвій взагалі любить людей. І чудово реагує на хлопців. А вони йому цукерки постійно дають, банани, печиво», - каже Вінниця.info мама хлопчика Марія Довжик.

От і сьогодні Матвійчик разом з мамою та ще однією волонтеркою принесли цілий пакунок речей. У ньому одяг для новоприбулих. Нові футболки та спортивні костюми передали небайдужі люди.

«Так, як хлопців привозять з передової, то вони повністю роздягнуті. Це треба побачити очі хлопців, коли вони беруть у руки ці кольорові футболочки. Кольорові байки. Це не передати словами», - зауважує Вінниця.info волонтер Майя Цвєткова.

Волонтери заходять до однієї з палат. Тут 22-річний контрактник, який 29 січня отримав поранення у боях під Авдіївкою.

«Осколкове поранення міною 120 калібру. Зачепило стегно, голінь, руку, плече. Тріщини на голові. Всі відбувалося так. Після їхнього наступу ми пішли в контрнаступ. Наші пацани взяли позиції. Супротивники сховалися за пагорбами. Після цього пішов дуже сильний наступ. З першої дня до четвертої ранку вони випустили кілька тисяч мін. Поранених було дуже багато. 200-х також», - пригадує Віктор Малахов з 1 батальйону 72 бригади.

У сусідній палаті лікарі оглядають 35-річного бійця з позивним «Шурік». Він з 36-бригади морської піхоти. Першого лютого його доправили з-під Водяного та Широкіно.

«Ось накладена пов’язка. Вона чиста. І відновлено праву кінцівку», - оглядає пацієнта Василь Стецюк, виконуючий обов’язки начальника медичної частини Військово-медично-клінічного центру Центрального регіону.

«Нормально, жити буду. Війна – є війна. Потрапив під обстріл. З стрілкової зброї у мене поранення в ногу. Кульове. Слава Богу, наскрізне», - пояснює Вінниця.info «Шурік».

Після медогляду до бійців заходять волонтери. Шурік з Матвійчиком вже друзі. Боєць, хоч приєднаний до крапельниці, тягне руку до малюка, щоб привітатися по-чоловічому.

«Ми дуже вдячні всім лікарям, волонтерам, які так переймаються нашим здоров’ям. Знаєте, це дуже важливо для кожного з нас. Бо ми тут далеко від друзів, рідних. А тут до нас ставляться, наче до своїх близьких. І ще, я б хотів передати вітання всій другій роті. Особливо «Фізруку». Ну, і всій позиції. Тримайтеся, хлопці. Підлікуємося, приєднаємося до вас!», - додав «Шурік».

Вінниця.info