Суспільство

У вінницькому музеї демонструють прообраз томографа, створеного на основі заморожених людських органів. Фоторепортаж

19 вересня 2020, 11:27

19 вересня в Україні відзначають День хірурга. Для Вінниці це свято особливе. Адже саме тут свої останні 20 років прожив Микола Пирогов — видатний хірург, анатом і педагог. Доктор медицини, професор Микола Іванович відомий у світі створенням першого Атласу топографічної анатомії людини. Також він засновник військово-польової хірургії. Започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях.

У вересні також відзначають 73 річницю від дня створення у маєтку Пирогова Національного музею-садиби. Вiнниця.info завітала туди з репортажем. Ми зібрали чимало цікавинок, про які ви могли й не знати.

При вході до музею нас зустрічає Любов Коваленко, виконуюча обов'язки генерального директора Національного музею-садиби Миколи Пирогова.

«Ми знаходимося в унікальному меморіальному музейному комплексі. Збереглися: будинок з парком та яблуневим садом, аптека, усипальниця з церквою. Наш музей єдиний у світі, де триває науковий експеримент по збереженню набальзамованого тіла в природних умовах. Реальне бальзамування було виконано ідеально. Тепер його потрібно проводити кожні 6-7 років», - починає розповідь Любов Григоріва.

Проходячи доглянутою територією садиби, важко повірити, що були часи, коли вона була занедбана.

«Останні, хто володів цією садибою, це були онучки Пирогова Олександра і Лідія. Але відразу після революції, одна з них емігрує до Франції, інша до Греції. Деякий час ця будівля нікому не була потрібна. Потім була комуна Джона Ріда. Потім була сільськогосподарська станція. З 1936 року, це була Вінницька інфекційна лікарня. Під час Другої світової війни Вінниця знаходилася в глибокій окупації. У Стрижавці почали будівництво ставки Вервольф. Німці були на території та цієї садиби, навіть підвели сюди водопровід. Хотіли облаштувати лікарню. Та коли дізналися, що до війни це була інфекційна лікарня, злякалися. А водопровід зарили. І тут у них були лише технічні майстерні. Тому, коли німці відступили, тут залишилися склади німецької техніки. І тільки наприкінці війни, у 1944 році пролунала пропозиція, що у цьому будинку необхідно облаштувати музей Пирогова. 1945 року відбулась перша ребальзамація тіла», - зауважує Марина Походяща, екскурсовод, з нею проходимо до будинку Пирогова.

В кабінеті, де працював та помер 23 листопада 1881 року Микола Іванович, атмосфера того часу. Більшість з меблів, виявляється, спеціально купували в антикварних магазинах. По даті створення вони відповідають тим рокам.

З поміж тисячі експонатів у музейному комплексі, одними з найцікавіших можна назвати експозицію - Атлас топографічної анатомії людини.

«Це — льодова анатомія. Або, томографічна анатомія розпилу проведеного у трьох вимірах через людське заморожене тіло. Це і є прообраз сучасної комп'ютерної томографії. На стендах представлені оригінальні роботи, які здійснив сам Пирогов. Всього їх було близько тисячі. Але у нас збереглися лише невеличка частина. Та сама цінність у тому, що до них торкалася рука Миколи Івановича. Метою створення от такої роботи, над якою Пирогов працює довгих вісім років, було те, що на цей момент не було рентгенів. Треба було розуміти, як реально розміщуються органи по відношенню один до одного. Під час розтину органи дещо зміщуються. А потрібно розуміти їх реальне розміщення. Чому власне називається льодова анатомія. Він заморожував тіло людини до мінус 15 градусів», - демонструє експозицію екскурсовод.

Навпроти два стенди з медичними хірургічними інструментам. Це також оригінали.

«Здивувало, що по його ескізам робили медичні інструменти. По суті, він був і технарем», - каже Вероніка Стоянова, туристка з Одеси.

На задньому дворі будинку, де росте ялинка, яку посадив Пирогов, тривають роботи по реконструкції. Саме тут близько трьох років тому проходили зйомки серіалу «Кріпосна». За сценарієм, тут жила героїня Ольги Сумської.

Біля входу до аптеки, де працював та приймав хворих Пирогов, спілкуємося ще з однією туристкою з Одеси.

“Для мене, як людини, яка має медичну освіту, було дуже важливо подивитися на те місце, до своїх останні 20 років прожив Пирогов. Бо багатьох деталей ми не знали. І от зараз, коли я ходжу тут, мене дивує ця дбайливо доглянута територія. Як тут прекрасно за всім дивляться. Приємно вражена персоналом та цікавими екскурсоводами. Ми почули багато цікавого про цей музей. І дуже хотіли пізнавально себе поповнити. Відкрити для себе багато невідомого. І це сталося! Я ніколи не думала, що Пирогов був селекціонер. Вирощував свої сорти троянд. А також персики та пшеницю”, - каже Олена Дмитрієва.

По алеї, яка веде до будинку перепиняємо іноземця з Ємену. Він закінчив Вінницький медичний університет імені Пирогова. Планує повернутися на батьківщину та працювати там хірургом.

“Пирогов винайшов анестезію, інструменти... багато чого зробив. Для мене, як для хірурга, його робота дуже допомагає. Без анестезії б було дуже важко. Як лікарям, так і пацієнтам”, - підкреслює Фатах Алькурова.

Музейний комплекс продовжується в усипальниці Пирогова. Вона розташовується при в'їзді мікрорайону названого на його честь. У цокольному приміщенні церкви Миколи Чудотворця, 138 років лежить набальзамоване тіло видатного медика.

“Це мекка, до якої люди їдуть з всіх країн світу. Щоб вшанувати пам'ять патріарха медицини. І у нашому місті започаткована така традиція для майбутніх медиків, які тільки стають на цей нелегкий шлях. Перед тим, як скласти присягу Гіппократа, до нас приїздить група студентів, вогонь від свічки, яка запалена біля тіла Пирогова. Лампадкою переносять цей вогник та несуть до медичного університету на урочистість. На “Пироговському” вогні. Але цього року ритуал не відбувся через коронавірус”, - Олеся Кугай, екскурсовод усипальниці.

Екскурсовод звертає увагу на труну у якій лежить тіло. Це оригінальна труна, якій 138 років.

“Можна побачити вирізаних сов, які її тримають. Це знак мудрості. Цю труну замовляла в Австрії дружина Миколи Івановича. А ще, збереглися поховальні вінки, які приносили на похорон Пирогова 138 років тому. Тоді їх робили залізними. В усипальниці знаходяться не всі ці експонати. Кілька штук на реставрації”, - зауважує екскурсовод.


За 73 роки, відколи музейний комплекс відкрили, його відвідали майже дев'ять мільйонів осіб зі 185 країн світу. Через пандемію, за період карантину, музей відвідало втричі менше людей, аніж за подібний період у попередні роки. Проте у гостьовій книзі з відгуками можна помітити свіжі записи. З поміж них своїми враженнями поділилися туристи з Китаю, США та Маврикію.


Вiнниця.info

Теги: Вінниця музей Пирогов томограф 
Матеріали по темі