22 жовт. 2020 13:16
86
У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї розповіли про містичний зміст орнаменту щита, вік якого датують XVIII‒XIX століттям та який знайшли в Середній Азії.
У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї розповіли про містичний зміст орнаменту щита, вік якого датують XVIII‒XIX століттям та який знайшли в Середній Азії. Непримітний на перший погляд елемент обладунку, якщо придивитися, прикрашений травленням та інкрустацією кольоровими металами, а зображенні символи мали для його власника або власників міфологічний підтект.
Детально про експонат розповіли на фейсбук-сторінці музею.
Як повідомляють музейники, по краю щита йде смуга, заповнена арабською в’яззю.
«Поле щита розділено на вісім секторів, оздоблених рослинним орнаментом, зображеннями тварин і птахів. В чотирьох секторах – обрамлені розетками декоративні голівки штирів для кріплення ременя. В чотирьох інших, теж у розетках, зображено людей, що сидять «по-турецьки».
А по центру, у заповненому арабським письмом колі, видніється голова з людським обличчям та рогами і вухами цапа: дива (деві), надприродної істоти у міфології народів Середньої Азії. В перській міфології ‒ це велетні, з якими воювали герої минулого, зокрема, Рустам – один з провідних героїв епічної поеми «Шах-наме».
Деві для персів – породження брехні, що протистоять добрим духам – ахурам (асурам). Що цікаво, в індуїзмі словом «деві» позначають якраз богів, а асури – навпаки, демони. В цьому протиставленні відбився розпад колись єдиної індо-іранської спільності на дві ворогуючі між собою держави і релігії.
Зазвичай воїни просили захисту у добрих сил – саме їх зображували на обладунках, тому бачити там «дива» трохи дивно. Втім, існувала традиція і лякати ворога якимось чудовиськом», ‒ йдеться в дописі музею.
Щит експонується у восьмому експозиційному залі краєзнавчого музею.
Нагадаємо, в Національному музеї історії України відкрили унікальну виставку старожитностей з Вінниччини. Експозиція триватиме до кінця лютого 2021 року.
Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі ‒ https://t.me/vinnitsa_info.
Вінниця.info, фото ‒ з фейсбук-сторінки музею