«Потрібно перевчати супермаркети»: у Вінниці говорили, як зменшити кількість целофанових пакетів і пляшок

Забруднення планети пластиком та поліетиленом перетворилося на екологічну катастрофу. Починаючи із 50-х років минулого століття до сьогодні, було вироблено майже 9 мільярдів тонн цього матеріалу, з яких лише 9% перероблено. Поліетиленовий пакет розкладається до 500 років, пляшка майже тисячоліття.

На початку 2019 року країни-члени ЄС підтвердили своє рішення щодо введення обмежень на певні вироби з пластику одноразового використання. Із 2021 року європейці повинні відмовитися від пакетів, десь запроваджують податки за використання пластику. В Україні проблема пластику також на досить високому рівні. І щоб почати з цим боротися, потрібні великі гроші, але найважливіше – проведення просвітницької діяльності серед населення.

5 липня у молодіжному центрі «Квадрат» відбулася презентація проекту «Вінничани за чисте довкілля: ні пластику та поліетилену», де обговорили саму проблему та її вирішення, стосовно Вінницького регіону.

«Буквально днями, Велика двадцятка, яка вчергове зібралася, винесла питання екології, згадували пластик і поліетилен, як велику проблему у світі. Тому Вінниця, як завжди в тренді. В нас є певні досягнення, результати і велика кількість організацій, якій працюють над цією проблемою. Ми не зупинятимемось, бо коли нас буде багато, будемо займатися спочатку інформаційно-просвітницькою діяльністю, а потім практичною – то проблема вирішиться», – розповіла Світлана Бусілкова, координаторка проекту «Вінниччина за чисте довкілля: ні пластику та поліетилену».

Перший заступник голови Вінницької ОДА Андрій Гижко розповів, чи можливий успіх нашого регіону за умови відсутності ефективної загальнодержавної політики та назвав кілька напрямків, за якими зараз працюють у Вінницькій області, щоб вирішити проблему пластику.

«Ми працюємо за кількома напрямками. Перший напрямок найскладніший і дороговартісний – пластик, який вироблений, має пройти повторну переробку і використовуватись далі в побуті. Ми виділили кошти з облбюджету на те, що купуємо лінію по переробці поліетилену в пластикову черепицю, пластикову плитку – такі речі, які будуть призначені для довготривалого використання. Цим ми зменшимо навантаження двома шляхами: ми відмовляємося від азбесту, який є шкідливим і вирішуємо питання по утилізації поліетилену, який просто ніде не використовується. Друге – школи. Це дуже добре, коли в школах проводяться просвітницькі роботи. Просвітницький напрямок дуже важливий. Ми з першого серпня прийматимемо заявки від ГО, бізнес-структур, медіа на проведення просвітницької компанії. Ця компанія має бути різна: звернення через інтернет, паперове, телебачення. Також вона буде стосуватися різних вікових категорій, для дітей це будуть мультики, комікси.

Третє – робота із супермаркетами. Але потрібно врахувати, що якщо поліетиленовий пакет коштує 1 гривню, а паперовий коштуватиме 4 гривні – це залежить від тих доходів людей. Нам треба вирішувати питання, як здешевлювати це. Четвертий напрямок – великі сподівання на Верховну Раду, не сприймайте це як політичну рекламу, але я просто знаю, наскільки це важливий інструмент у державі. Якщо сьогодні наполягати перед ВР, щоб вносити питання пластику на загал, це буде дуже позитивно. Тому однозначно треба прописувати на законодавчому рівні, давати перехідний період, щоб підприємства перелаштувалися. Не обійтись без каральних заходів, тут чітко треба розуміти, що це є в Європі, що за засмічення поліетиленом території, штрафні санкції дуже високі. В Україні – максимум 170 гривень», – розповів Андрій Гижко.

Разом із проведенням просвітницької діяльності, потрібно перевчати українські супермаркети на використання паперових пакетів. Але треба врахувати цінову різницю: поліетиленові кульки значно дешевші за паперові.

«Прийшов той час, коли ми живемо не тільки вигодою, а й питанням екологічної безпеки. Пакетик, який звикли бачити у супермаркеті, а покупці звикли отримувати безкоштовно, він у закупівлі коштує 8-10 копійок. Як альтернативу на сьогоднішній день ми пропонуємо звичайний паперовий пакет, в закупці його вартість 26-27 копійок. Ми готові взяти на себе всі ці витрати, але не в повній мірі. Це дуже складний і поетапний процес. Він має починатися із процесу виробництва, реалізації, утилізації відходів – чи готові ми на своєму місці вкласти якийсь посильний вклад в цю процедуру? Якщо ми покладемо на бізнес усі зобов’язання – це також неправильно», – розповідає Лариса Соколюк, керуюча магазину «Варшава».

Керівниця відділу охорони довкілля Світлана Юзвак каже, що на сьогоднішній день екологічна освіта населення має недостатній рівень і ці процеси впливають на стан навколишнього середовища.

«Всі процеси охорони довкілля інтегровані, їх не можна відділити – повітря, воду, земельні насадження, вони об’єднуються між собою і тема пластику присутня в кожному із цих компонентів. Враховуючи те, що на сьогоднішній день екологічна освіта населення має недостатній рівень, ці процеси впливають на стан навколишнього середовища. До прикладу, конкурс учнівських ініціатив. В цьому році було заплановане виділення із бюджету 30 тисяч гривень на конкурс, який проводився у березні. Діти прагнуть долучитися до збереження довкілля, а також інформаційна діяльність. На сьогоднішній день у 10-ти школах Вінниці запроваджено роздільний збір сміття, а до 2020 року планується 26 шкіл залучити», – каже Світлана Юзвак, керівниця відділу охорони довкілля і використання природних ресурсів.

«З 2015 року на громадському рівні є ініційований проект «Екологічне місто», де реалізовується як просвітницька робота, так і реальне очищення Вінниці від сміття – роздільний збір сміття, переробка, також вологі відходи, які пропонуються компостувати частково. У себе вдома, залишки їжі та органічних відходів переробляю сама. Також популяризація та використання чашок, коли каву можна взяти з дому, а не купувати у стаканчику. В школах і таборах проводяться інформаційна робота в ігровій формі. Такі маленькі кроки по-маленьку реалізуються», – розповідає вінничанка Зарина.

Вінниця.info