У Вінниці «постковідних» пацієнтів вчать заново дихати та розробили для них протокол реабілітації. Фото

Заново навчитися дихати. На Вінниччині для пацієнтів, які пережили важку форму короновірусної інфекції, розробили комплексну реабілітацію. Лікарі зазначають, людині, яка понад місяць провела на апаратах штучного дихання, самостійно буде важко зробити хоч один ковток повітря. Крім цього, хвороба вражає різні системи організму. Лікування, на рівні з медикаментами, краще поєднувати з дихальною гімнастикою, лікувальною фізкультурою, релаксом. Що саме передбачає постковідна реабілітація, дізнавались кореспонденти Вінниця.info.

Відколи в Україні розпочався коронавірусний карантин, на Вінниччині чимало лікарень перепрофілювали на заклади для лікування цієї хвороби. Лише по районам діє 25 опорних лікарень. Зважаючи на те, що недуг вражає серцево-судинну, нервову та дихальну системи, в області розпочали відкривати відділення по постковідній реабілітації. Це новий напрямок на теренах країни.

«Сьогодні у нас завдання не створювати «ковідні» ліжка, а створювати «постковідні» ліжка. Ми активно використовуємо напрямок реабілітації у Чорнобильському диспансері. Вони дуже чітко спрацювали саме на посковідному синдромі. Є гарно підготовлені фахівці. Є гарні методики комплексної реабілітації. Це сприятиме повному оздоровленню. Оскільки, постковідний синдром може продовжуватися і місяць, і два. Ми це бачимо по наших пацієнтах, особливо важких. Тому ці методи (реабілітації – ред.) будемо більш широко застосовувати. Розглядатимемо розширення ліжок по іншим медичним закладам», - повідомила Вінниця.info Ольга Задорожна, директорка Департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької облдержадміністрації.

Першим із таких закладів в регіоні став Вінницький обласний спеціалізований клінічний диспансер радіаційного захисту населення. Більш відомий, як «Чорнобильська лікарня», яка розташовується по вулиці Стуса, 11. Від початку року тут вже оздоровилися 80 «постковідних» пацієнтів.

Наталія Середа, завідувач терапевтичним відділенням, розповідає, що від початку року у її відділенні прийняли 33 людини.

«Всі вони важкі і у кожного своя історія. Пацієнти, які два – три місяці знаходяться на штучній вентиляції легень, а потім виходять на масочний режим по подачі кисню, практично перестають самостійно дихати. Їм кисень подається автоматично. І тому, замість діафрагмального, міжреберного, йде дихання тільки поверхневе. Люди поступають із страхом, як будуть жити та працювати без кисню, без концентратора? Це все навантаження на психічний стан. Тому, крім соматичної патології, додається відчуття страху та дискомфорту. І не розуміння, що буде далі. А ми, не лише як лікарі, а й вже, як психологи, вчимо їх далі жити. І все буде добре, якщо будуть виконувати всі рекомендації», - пояснює Середа.

Одна з таких пацієнток - Світлана Пилипчук з села Приборівка Вінницького району. Разом із фізичним терапевтом Лілією Юрченко, прямо у палаті, проводять гімнастику діафрагмального дихання. Поряд стоїть кисневий концентратор.

Ще кілька днів тому жінка без нього і кроку не могла ступити. Після ускладнень коронавірусу два місяці пролежала у реанімації. Дихати могла лише завдяки апарату. І коли після вправ зробила перший подих, мало не заплакала.

«Така радість! І не вірилося, що з тобою це відбувається. І цю ніч, я взагалі, продихала сама», - радіє пацієнтка Світлана Пилипчук.

У сусідній палаті 83-річний священнослужитель із села Мурафа Жмеринського району пишається своїм першим рекордом. Лікарі призначили фізичні вправи - піднімати ноги.

«Сьогодні я зробив десь коло 80-ти. Ще тиждень тому я б цього не зробив. Було п’ять разів. Шість раз. Максимум», - каже Йосиф Свідницький.

Для тих, хто вже оговтався від хвороби та може ходити самостійно, медики рекомендують займатися лікувальною фізкультурою у спортивному залі. Також призначають ультразвук, магнітну-, світло- терапії та тому подібні процедури.

«До прикладу лазер інфрачервоного спектру, це такий апарат, який діє на клітинному рівні. Він допомагає покращити кровообіг. Кровообіг покращується, більше кисню розноситься в уражені тканини», - каже Галина Повшедна, завідувачка відділенням фізичної та реабілітаційної медицини.

Неабияку роль у постковідній реабілітації, на рівні із медикаментозним лікуванням, відіграє релаксація. Тому у закладі спеціально облаштували зону відпочинку. Там багато квітів та декоративних рослин. Одну з пальм подарувала колишня пацієнтка. Буквально за два місяці вона виросла чи не вдвічі.

«От ці квіти наші, які у нас в зоні релаксації, вони діють позитивно. З лікувальною ціллю для пацієнта. Музику ми включаємо. Такий заспокійливий фон. І тут, дійсно, пацієнти, розквітають, як квіти», - каже Ірина Капітанчук, завідувачка неврологічним відділенням.

Вона також підкреслює, ураження нервової системи при «ковіді», проходить кількома шляхами. Але чи не найбільше страждає центральна і периферійна нервові системи.

«Коли цей вірус проникає у лейкоцити крові, а потім і головний мозок, пацієнт знаходиться в тривозі, він знаходиться в страху. Каже: «до «ковіда» я таким не був. Я міг працювати, міг спати, міг жити звичайним життям. Зараз я цього не можу. Я нервую. Мене все дратує». Основна причина ускладнень — велика кількість у крові цитокінів - факторів запалення крові. Тому, обов'язково приймаються антиоксиданти, які не дають подальшого розвитку. Вітамінотерапія. Якщо потрібно, гормони, антихолінестеразні препарати», - пояснює Капітанчук.

У закладі вже розробили та продовжують розробляти свій локальний протокол та маршрут пацієнта.

«Коли пацієнт потрапив у наш заклад, збирається мультидисциплінарна команда, яка складається з терапевтів, кардіологів, неврологів, окуліста, гематолога, ендокринолога. І вже всі разом вибираємо тактику лікування цих пацієнтів. Ми дивимося, яка система найбільше постраждала. І вибираємо індивідуальний курс лікування. За цей період ми вже пролікували 80 пацієнтів. У закладі 73 концентратори, всі пацієнти, які потрапляють на постковідну реабілітацію, спочатку можуть отримати кисневу терапію», - розповідає Світлана Голодюк, директор Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення.

Для тих, хто бажає потратити сюди на постковідну реабілітацію, необхідно звернутися до свого сімейного лікаря, або медиків, які ведуть пацієнта. При собі мати електронне направлення, ІФА-тести «M» та «J».

Нагадаємо, як і коли на Вінниччині проводитимуть вакцинацію від COVID-19.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info