Місто

У Вінниці реставрують основу водонапірної вежі – фото

15 червня 2020, 16:25

В центрі Вінниці тривають роботи з реставрації основи водонапірної вежі, пам’ятки архітектури, збудованої на початку минулого століття відомим архітектором Григорієм Артиновим. Вже завершили облаштування фундаменту та пошпаклювали основу. Наразі затримка – лише у фарбуванні, оскільки останні дні у Вінниці йшов дощ. Робіт щодо верхньої частини споруди проводити не будуть, оскільки будівля вважається історичною. На сьогоднішній день дозволу на додаткові роботи немає.

Як розповіли журналісту Вінниця.info у «Подільському туристично-інформаційному центрі», якщо будуть сприятливі погодні умови, роботи з оновлення основи споруди закінчать найближчими дням.

«Якщо погода дозволить, то завтра-післязавтра закінчимо. Не могли фарбувати, бо був дощ. Пошпаклювали, все зробили, всі необхідні роботи, освіжили повністю. Почали проводити ремонт, шпаклювати всі тріщинки, все приводити до ладу близько тижня тому. Але, у зв’язку з тим, що був дощ, шпаклівка не висихала. А так – все зробили, опрацювали, зараз вже починаємо фарбувати. Історичний колір, який був, такий і залишився – «капучино» сьогодні називають, раніше він називався «кава з молоком». Освіжили, ніби гарно виглядає.

В нас було завдання – опрацювати лише основу. Це ж історична вежа, ми не можемо вище підійматись. Фундамент привели в порядок. Всі необхідні роботи зробили. Як погода дозволить, так відразу і закінчимо», – повідомили в комунальному підприємстві.

Довідка

Водонапірну вежу спорудили за проектом Григорія Артинова у 1912 році. Споруда поєднувала функції пожежної каланчі (наглядової вежі при пожежній чи поліцейській частині), для цілей якої був пристосований верхній ярус.

Перший водогін у Вінниці, роботу якого забезпечувала башта, мав протяжність 1,3 км та продуктивність 600 м3 на добу. Живлячись водами Південного Бугу, він по залізних трубах через кумбарські насосні станції постачав її, вже відфільтровану та відстояну, через три водорозбірних будки на територію міста.

Споруда водонапірної вежі не постраждала під час Першої світової війни та революції 1917-го року. А під час Німецько-радянської війни (1941–1945 роки), залишаючись ще однією з найвищих споруд Вінниці, виконувала, крім основних, функції спостережного пункту за містом і околицями.

Після війни вежа втратила своє первинне призначення для водного господарства та була переобладнана в житловий будинок. У ній поселилися сім’ї працівників міського водоканалу, на балансі якого вона продовжувала знаходитися до 80-х років.

Статус пам’ятки місцевого значення вежа отримала 17 лютого 1983 року. Реконструйована за проектом Євгена Пантелеймонова. У 1985 році її, як архітектурний обєкт, передали у володіння Обласного краєзнавчого музею. З цього моменту в залах башти-каланчі розташувалася частина музейної експозиції Меморіалу революційної та бойової слави.

А з 1993 року його експозиція в башті поповнилася Меморіалом пам'яті воїнів, загиблих під час афганської війни 1979−1989 років з листами і особистими речами, фотографіями і частинами обмундирування тих, хто склав свої голови на чужій землі за чужі ідеали.

Від 2000 року, згідно із рішенням міської ради, вежа внесена до переліку міської символіки.



Читайте також: «Чому в минулому вогнеборці носили довгі вуса, у Вінниці забороняли курити, а на Вежі був оглядовий майданчик – розповідь історика».

Вінниця.info

Теги: водонапірна вежа Вінниця ремонт 
Матеріали по темі