Українська молодіжна нервово, але все ж виходить на Євро. ВІДЕО

Молодіжна збірна України під керівництвом Павла Яковенка все ж успадкувала від головної команди країни закладену в генах українських команд здатність створювати собі проблеми на рівному місці. Та все ж надія на повне одужання залишається, адже прогресувати помітно є куди, і в цьому плані сьогоднішня поразка, безумовно, має принести користь цим гравцям.

Здавалося б, що може бути краще виїзної перемоги 3:1? Все у твоїх руках, бери і спокійно проходь далі. Так, у суперниках одна з найсильніших збірних команд Європи цього віку, так, вони будуть намагатися врятувати репутації, свою та тренерську. Але ж до всього цього можна підготуватися, запропонувати контратаки чи неквапливі комбінації, що виводять суперника з себе, пресингувати від чужих воріт або ж брати суперників в лещата вже на своїй половині поля, виходь та грай, одним словом.

Замість цього збірна України весь перший тайм грала незрозуміло в що. У захисті, хоч і не було Ракицького, але ж усі інші також не прості хлопці. Путівцев та Кривцов наче вперше один іншого бачили, Бутко, Селін, Степаненко нічого не могли вдіяти з "помаранчевими" опонентами.

Ті також нічого особливого не вигадували. Раз - і довга передача на фланг, два - і навіс чи простріл звідти. Це вам не "мережива" першої гри, нідерландці зрозуміли, що з цими хлопцями з України чим простіше, тим краще. У описаному вище стилі і прийшов перший гол, безпорадність під час якого "жовто-синіх" просто вражає. Отже, ми пішли на перерву із ще непоганим заділом, але психологічно отримали той самий "гол у роздягальню".

В другому таймі легше не стало. Доволі швидко Бойко пропустив другий м'яч, і стало дійсно сумно. Адже усі нечисленні контратаки команда Яковенка марнувала просто бездарними останнім чи передостаннім часом, а обіграти один в один суперника вдавалося дуже рідко. А тут ще й Коноплянку, котрий був просто блідою тінню самого себе, вже замінили, і фактично вся атака України почала залежати від Зозулі, бо Ярмоленко навіть на тінь не тягнув. Роман старався, біг, падав (навіть за симуляцію картку заробив), але цього було замало.

І тут дуже вдало для наших Кор Пот почав "гру замін". Він зняв з гри Вольфсвінкеля та Джона, і випустив вінгерів, котрі зовсім не відпрацьовують у захисті. Через це остання десятихвилинка нагадувала відому комедію "День байбака": один-два-три-чотири українці втікали у контратаки, які або в останню мить переривав хтось з беків "нідерландців", або ж наші самостійно їх марнували неточною передачею. Єдиним справді 100-відсотковим моментом для голу мало стати падіння Бутка у штрафному суперника, але австрійський суддя відверто проспав цей момент. І все ж українці вистояли та вийшли до фінальної частини Євро, що надає їм змогу посперечатися не лише за медалі континентальної першості, а й за вихід на Олімпіаду, де наші команди ще ніколи не були представлені. Залишається побажати хлопцям та їх тренеру успіхів і сподіватися, що сьогоднішня гра була наслідком відчутної переваги першої гри, а не реальним рівнем цієї команди. Більше хотілося б першого, адже самовпевненість лікується на відміну від невміння грати із опонентом, що не зневажає тебе.

Чемпіон.com.ua