Культура

В краєзнавчому музеї розповіли про стародавні традиції святкування Маланки на Вінниччині. Фото

12 січня 2021, 17:34

В селі Попова Гребля Чечельницького району зберігся прадавній звичай підготовки і проведення обрядів на свято Маланки, що припадає на 13 січня. Серед обрядових традицій і проведення ритуальних «боїв» між парубками та одруженими чоловіками, перевдягання та створення своєрідної «циганської сім’ї».

Детально про стародавні традиції святкування Маланки та дня святого Василя розповіли на фейсбук-сторінці Вінницького обласного краєзнавчого музею.

«Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Ніч перед Новим роком вважалась чарівною, з нею було пов’язано чимало повір’їв, ритуалів, звичаїв та обрядів. Особливий інтерес становлять новорічні обходи з масками на Маланки-Василя, зокрема обряд «Маланки». Своєю назвою він зобов’язаний дню святої Меланії, яку за старим церковним календарем вшановують 13 січня. Якщо день св. Меланії завершує рік, то наступний за ним день святого Василія (Василя) його відкриває. Символізуючи новоліття, життєдайний зв’язок жіночого і чоловічого начал, ці образи персоніфікувалися в українській народній творчості й перетворилися на стійку фольклорну пару», – кажуть в дописі співробітники музею.

Як повідомляють в музеї, в селі Попова Гребля досі збереглися стародавні традиції святкування Маланки й святого Василя.

Загалом, на свята подоляни вдавалися до наступних обрядів:

  • групування вуличних маланкових гуртів ряджених – створення своєрідної «циганської сім’ї», до якої входять батько («старий»), мати («стара») та синки. Окремо добирають «Маланку» – миловидного хлопця 13-14 років.
  • завчасний розподіл ролей, їх розучування, підготовка унікальних архаїчних масок, костюмів тощо. Як же виглядає карнавальний «циган»? Суто циганського в ньому мало, більше дідівського, предковічного. Архетипові деталі цього образу – вивернутий вовною наверх кожух, хутряна маска з бородою, полотняна торба і, обов’язково, горб, набитий соломою. До реквізиту «циган» належить і «файда» – своєрідний батіг з товстою дерев’яною ручкою і міцним канчуком з «билом» на кінці. Специфічні карнавальні атрибути «старого» – коров’ячий ріг (сурмлячи в нього він скликає своїх дітей) і палиця із загнутим кінцем («ключка»). З нею ходить і «стара». Образ цього персонажа визначає широка яскрава спідниця й хустка, на поясі у неї висять лялька й діряве решето. Виконавець ролі «Маланки» не прикриває обличчя маскою, натомість наводить брови, густий рум’янець тощо. Кужіль з веретеном і конопляне прядиво – невід’ємна ознака карнавальної «Маланки».
  • проведення новорічної церемонії за участю маскованих «циган», що складається з двох основних частин: обходу села, під час якого співають традиційних новорічних пісень, віншують і виконують старожитні обрядово-ігрові дійства, та ритуальних змагань, на які збирається все село.
  • на час свят між вуличними угрупуваннями виникає своєрідний стан війни. Протиборство має виразно ритуальний характер і точиться в межах певних ігрових правил.

«У Поповій Греблі до наших днів зберігся дещо відмінний порядок щедрування з більшим складом учасників: співають тут не тільки хлопці, але і одружені чоловіки. Активно діє не лише парубоцтво, а й уся чоловіча громада», – додають в музеї.


Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі ‒ https://t.me/vinnitsa_info.

Вінниця.info, фото – з фейсбук-сторінки Вінницького обласного краєзнавчого музею

Теги: стародавні обряди Маланка Попова Гребля Вінниччина святкування на святого Василя 
Матеріали по темі