В центрі Вінниці збудували Народний дім, щоб боротися з пияцтвом. Фотофакт

 Вінниця у розрізі часу. ВИННИЦА.info продовжує фотопроект, в якому порівнює минулий і сучасний вигляд подільської перлини. Цього разу ми розповімо про Народний дім, який, на жаль, не зберігся до наших днів.

Народний дім збудували у 1902 році на розі Олександрівського проспекту та Замостянського шосе (нині проспект Коцюбинського і вулиця Брацлавська). Головною функцією установи був захист населення від пияцтва через контроль за торгівлею алкогольними напоями, а також створення умов для культурного дозвілля народу.

У 1899 предводитель дворянства Вінницького повіту, полковник у відставці граф Дмитро Федорович звернувся до Вінницької управи з клопотанням: він пропонував міській думі виділити в центральній частині міста, біля бульвару, земельну ділянку під будівництво Народного дому і надав план ділянки. У своїй записці граф відзначив, що для молоді позашкільного віку немає жодної культурної установи, її саме може привабити Народний дім, тому й бажано його розташувати в центрі Вінниці.

У думі більшість гласних вважала, що «... народний дім повинен мати місце там, де бувають скупчення народу, де товчок, де базар... ». Тому у 1902 році Народний дім було зведено на околиці міста, на Тюремній площі.

Споруда виходила однією стороною на Олександрівський проспект (нині — проспект Коцюбинського), іншою — на Замостянське шосе (вулиця Брацлавська), а фасадом — на Тюремну площу. Позаду містилися склади і тюрма. 

Будівля Народного дому була зведена за спрощеним проектом, підготовленим Міністерством фінансів.

В Народному домі, згідно плану, розташувалися чайна, бібліотека, зал зі сценою, школа, книжковий склад-крамниця. Тут простий люд міг збиратися вечорами, або вихідними в просторому та світлому поміщенні, щоб культурно провести дозвілля, причому без особливих затрат (склянка чаю коштувала 1 коп., а бідним — безкоштовно, пляшка фруктового квасу — 20 коп., сельтерської води — 11 коп.). Для розумних розваг пропонувалися бесіди, читанням, перегляд спектаклів, гімнастичні ігри, лазіння на жердину з призами, біг в мішках, змагання в городки, кеглі, шашки. Все це мало відволікати людей від пияцтва.

На період Першої світової війни будинок був переданий у розпорядження Вінницького відділення Російського товариства Червоного Хреста під збірний пункт призовних ратників і лазарет.

13 жовтня 1917 р. Вінницька рада робітничих і солдатських депутатів вирішила передати Народний дім виконкомові. Відтоді примiщення активно використовувалося більшовиками для мітингів, поширення революційної літератури, пропаганди пролетарської ідеології.

На початку 1918 р. більшовики перетворили Народний дім на районний клуб для робітників і солдатів. У 1941 році, під час гітлерівської окупації, приміщення повністю зруйнували.

Тепер на цьому місці знаходиться Будівельно-архітектурний коледж.

Нагадаємо, що раніше ми розповідали про унікальні архівні знімки Вінницької арки і шпиля, показали Вінницькі «Кумбари» та особняк купця Олександра Кумбарі, Архів, а також ми розкрили історію центра міста – вулиці Соборної та причину закриття трамвайного депо на Першотравневій. Дослідили історію легендарної вінницької вежі. І про той час, коли через остів ходили трамваї. Про незвичайний готель у центрі міста, який зник через катакомби, зміни на вінницькому «Парижі». А також як за півтора століття Вінниця змінила 4 залізничних вокзали.  В центрі Вінниці затаївся столітній «будинок-корабель». На землях жіночого монастиря звели будинок з вежею.

ВИННИЦА.info за матеріалами Краєзнавчого музею