Влада

Валерий Коровий: Уже в прошлом ситуация, когда местные государственные администрации не могли приобрести листка бумаги

14 червня 2010, 12:22

Минуло сто днів керівницт­ва Президента Януковича, а на Вінниччині за цей час керівники обласної влади змінилися тричі. Першим пішов із посади голови облдержадміністрації Олександр Домбровський, через 50 днів -Володимир Демішкан, а з момен­ту призначення Миколи Джиги минуло два тижня. Кажуть, що будь-які зміни - то певною мірою стрес. Отож як у такій ситуації почувається економіка області розповів перший заступник голови облдержадміністрації Валерій Коровій.

- Валерію Вікторовичу, чи за полі­тичними перипетіями та економіч­ною кризою не занепала економіка області? У якому стані зараз еко­номіка, як сказав Віктор Янукович, - ця «чутлива жінка, до якої треба підходити з розумом»?

- Хочу відзначити, що ми цього року набагато оптимістичніше оцінюємо еко­номічну ситуацію в області. Принаймні, є зростання загального фонду заробітної плати в межах 12% в цілому. Відповідно, це позитивно впливає на формування мі­сцевих бюджетів. У травні розпочалася реалізація двох стратегічно важливих інве­стиційних проектів, які серйозно вплинуть на розміщення продуктивних сил в об­ласті. Це будівництво нової кондитерсь­кої фабрики компанії «Рошен», нині три­ває активна фаза робіт, а перша черга буде введена в дію у 2012 році. Відтак буде створено 2,5 тисячі робочих місць. Обла­сна влада сприяє в реалізації інвестицій­ного проекту «Миронівського комбінату хлібопродуктів» - створення підприємств навколо міста Ладижина, а також у сумі­жних районах - Тростянецькому, Тульчин­ському, Гайсинському. Термін реалізації проекту - 5 років, і це буде найбільший комплекс у Європі з більш ніж 20-ма ти­сячами робочих місць. Уже в наступному році буде введено в дію два нових елева­тори на околиці селища Оляниця Тростянецького району. У травні цього року по­чалося будівництво супермаркету будма­теріалів «Епіцентр», який буде введений в дію до кінця вересня у Вінниці. Знову ж, це 500 робочих місць. Одночасно від­бувається модернізація виробничих по­тужностей Вінницького олієжиркомбінату, які зростуть на 30%, завершується ре­конструкція компанії «Люстдорф» (Іллінці), відкривається цех з виробницт­ва сухого молока на Тульчинському молококомбінаті. Ми відзначаємо розви­ток ділової активності таких великих ком­паній, які є своєрідними локомотивами, що рухають за собою «вагончики» - цілу групу суміжних галузей, приміром, буді­вельну, транспортну тощо. А от достат­ньо висока ціна на цукор минулого року об'єктивно створила умови для збільшення посівів цукрових буряків. їх посіяли на 30 тисяч гектарів більше, ніж торік. Це додатково 100 тисяч тонн цукру, відтак - податкові надходження і зарплати.


- Ви розповідаєте про великі ком­панії, а як нині виживає малий біз­нес? Чи не гине він? І перевірки по­частішали...

- Існують об'єктивні протиріччя між су­б'єктами підприємництва, які працюють на спрощеній системі оподаткування, найма­ють людей і у багатьох випадках працю­ють у «тіні», та підприємствами, що пра­цюють на загальній системі оподаткуван­ня. Тобто, платять ПДВ, податок на прибу­ток і 37% на фонд зарплати та соціаль­них нарахувань. У них нерівні умови опо­даткування, отож і конкуренції. Маємо чіткі розрахунки, що рівень неофіційної зайня­тості в будівництві, сфері послуг та тор­гівлі - досить загрозлива величина. При­родно, що це примушує нас опрацьовува­ти комплекс заходів щодо легалізації та­кого бізнесу. Важливо не перегнути пал­ку. Ці проблеми розглянемо на коорди­наційній раді з питань розвитку підприєм­ництва за участю контролюючих органів. Потрібно знайти баланс інтересів. Разом з тим нам відомо, що Кабмін підготував проект Податкового кодексу та внесення змін до ряду нормативних документів в частині гармонізації системи оподаткуван­ня та спрощення дозвільних процедур. Будемо сподіватися, що підтримка уряду у Верховній Раді дасть можливість при­йняти ці рішення.


- Валерію Вікторовичу, був один, а тепер інший Кабінет Міністрів. Як вам працюється з новим урядом?

- Я працюю в облдержадміністрації з 2000-го року. Зрозуміло, що є що і з чим порівнювати. Як людина, яка займається прикладною економікою, буду базуватися на реальних фактах - як було минулого року і є нинішнього. Якщо у минулому році всі органи місцевого самоврядуван­ня були поставлені в пряму залежність від Державного казначейства України, а простіше кажучи, не могли використати свої кошти, то на сьогодні це питання знято, і органи місцевого самоврядування мо­жуть вільно використовувати свій фінан­совий ресурс. Уже в минулому і ситуація, коли місцеві державні адміністрації не могли придбати листка паперу і не було жодної гривні на відрядження, при тому, що великі чиновники прилітали двома літаками з купою піар-менеджерів. На сьо­годні ситуація кардинально змінилася в позитивному плані. Ми не бачимо тих шоу, що були рік тому. З невідомих причин міністерства могли представити будь-яко­го керівника на території області чи ра­йону, ігноруючи місцеві держадміністрації. Нині ця практика відмінена, і місцеві держ­адміністрації погоджують всі кандидату­ри, відтак несуть відповідальність за їхню діяльність. Словом, з цього висновки мо­жна зробити самим.

- Нині триває зміна голів райдержадміністрацій області - наскі­льки це впливає на стан справ у економіці?

- Незважаючи на процес зміни керів­ників, ми можемо констатувати, що об­ласть абсолютно керована. Прийнято всі місцеві бюджети, відсутня заборгованість із зарплати в бюджетній сфері, ми працю­ємо над виплатами відпускних для осві­тян, розпочата кампанія з оздоровлення дітей, підготовка закладів бюджетної сфе­ри до осінньо-зимового періоду. Відре­монтовані в межах можливого дороги, а найближчим часом розпочнуться капремо­нти бюджетних установ. Словом, викону­ється весь набір того, чим повинна жити область в нормальному бюджетному про­цесі. Хоча, чесно кажучи, з кризового ста­ну ми ще не вийшли. Для цього потрібно ще багато зробити.

- Один із екс-губернаторів Віннич­чини Анатолій Матвієнко казав, що влада - це наркотик. А ви її як роз­цінюєте?

- Владу не люблять, це я знаю точно. Я бачив людей, які приходили в кабінет, сі­дали в крісло і запитували: «А що я по­винен робити»? На мою думку, робота у виконавчій владі - це надання публічних послуг, це той же адміністративний мене­джмент, який повинен забезпечувати якіс­не функціонування державних органів влади. Це професійна робота - інтелекту­альна, напружена, але цікава. Як на мене, найвища цінність демократії полягає не в тому, щоб говорити, що хочеш, де хочеш і як хочеш, а вона полягає у демократичній передачі влади з одних рук в інші. Тобто, коли люди потискають руки, один дякує попереднику за його роботу, а інший бажає наступнику доброї роботи.

 

Розмову вела Любов ДОБРИНСЬКА, газета «Вінниччина»

 

Матеріали по темі