Виктор Балога: Виктор Янукович раскалывает страну

Виктор Балога - один из самых ярких символов иронии т.н. демократической команды. Еще два года назад его называли новым серым кардиналом Банковой, сравнивали с Виктором Медведчуком и пророчили ему победу в затяжных интригах с Юлией Тимошенко.

Но в решающий момент он оставил Ющенко и задолго до выборов президента затаил молчание. Публично он не высказывал своего отношения к кандидатам ни до первого тура, ни перед вторым. Впрочем, в последние дни президентской кампании Балога уже не скрывал своей ненависти к Тимошенко и снисходительно-презрительного отношения к Виктору Ющенко.

После первого тура президентских выборов вотчина Виктора Балоги - Закарпатская область - стала единственной на западной Украине, где Виктор Янукович набрал больше голосов, чем Юлия Тимошенко. Сейчас Балога не скрывает, что в поединке Тимошенко-Янукович выступал секундантом второго. Но не из любви и симпатии, а из желания проучить лидера БЮТ.

После выборов Балоге снова пророчат разные должности. Между тем он один из немногих столпов бывшей власти, который пока при всех благоприятных условиях не перешел на работу в команду Виктора Януковича. По информации "Украинской правды", Янукович и Азаров предлагали Балоге две должности на выбор: вице-премьера по региональному строительству и министра чрезвычайных ситуаций. На этот раз Балога отказался. По его словам - из-за нарушений Конституции, которые допустили регионалы при формировании большинства.

После Харьковских соглашений Виктор Балога может лишь искренне похвалить себя за проявленную интуицию: ненависть к Тимошенко на западной Украине ожидать еще можно было, а вот симпатии к России - нет. Сегодня у Балоги новое амплуа: он критикует власть за отсутствие реформ и призывает оппозицию к новому объединению.

- Виктор Иванович, вы как человек, который был в курсе всех договорённостей между Украиной и Россией за последние несколько лет, можете сказать, действительно ли последнее соглашения по газу и по флоту это - победа украинской стороны?

- Потрібно сказати, що перше і основне, яке стоїть на поверхні, - це те, що ми не повинні ставити ніяких претензій до керівництва Росії. Росія працює над розбудовою своїх буферних зон. У цьому питання буферна зона - це Україна. І те, що питання по Чорноморському флоту було ув'язано з ціною на газ говорить про те, що геополітичні інтереси Росії сьогодні зав'язані саме на Кримському півострові.

І коли ми з вами говоримо про ціну на газ, то однозначно потрібно давати відповідь: ні в якому разі економіку не потрібно було ув'язувати з політикою. Це різні сегменти. Тому, скоріше за все можна сказати, що перші висновки невтішні.

- Давайте я вам приведу аргументы власти. "Мы заключили договор, по которому цена на газ упала на 100 долларов, и одновременно получили партнёра, который заплатит нам в течение десяти лет 40 миллиардов долларов". Скажите, что мы потеряли?

- Ну, по-перше, потрібно сказати, що ціна на газ, яка була закладена попереднім урядом у договорі між Україною і Росією, не враховувала також українських інтересів. Вона була вища на 100-150 доларів, ніж для країн Західної Європи та країн Прибалтики. І тому говорити про те, що сьогодні є поступки з боку нашого стратегічного партнера, неправильно.

По-друге: де ми бачимо ті 100 доларів, про які сьогодні говорять, і ті 4 мільярди? Це не економія. Тому що ми рахуємо від 330-ти доларів, а фактично ціна на газ на цей рік для України повинна була бути не вище ніж 260 доларів. І якщо відняти 100 доларів від 260-ти та компенсувати це Росії в кооперації у других галузях економіки, то це, я розумію, були б партнерські стосунки.

- Сейчас такая цена на газ объясняется договорами, заключенными прежним правительством. Вы можете объяснить, почему Тимошенко заключила такой договор и где эти 100-150 долларов?

- Я коротко на це відповім. І позиція президента, і позиція суспільства, і позиція сьогоднішньої влади - а тодішньої опозиції - однозначно полягала в тому, що цей договір був підписаний не у відкритий спосіб і має корупційну складову. Він не має під собою ніякої бази з точку зору обрахування формули ціни на газ для України.

І треба визнати, що сьогоднішньому керівництву держави однозначно потрібно було сідати за стіл і говорити про зниження ціни. Але не в такий спосіб! Базова ціна без транзиту для Німеччини - 260 доларів, а для України - 330. В цій ціні був складовий чинник політичної конфронтації між Україною і Росією, який потрібно було денонсувати. І тоді рахувати ціну для України. Наприклад, ціна для Білорусії 170...

- В Беларуси 50 процентов национальной газовой компании принадлежит России... Но суть даже не в этом. Если мы говорим о том, что этот договор имел коррупционную составляющую, давайте тогда четко скажем, кто на этом договоре зарабатывал или получал "откаты": правительство России, правительство Украины или обе стороны?..

- Ми з вами у форматі цієї передачі не вирішимо це питання і не докажемо, що на цьому хтось наживався. Ціна в 330 доларів на 2010-й рік для України є не економічною і має корупційну складову. Але розвивати цю тему ми з вами не зможемо і доказової бази однозначно не будемо мати.

- Во время переговоров с Путиным Юлия Тимошенко неоднократно обвиняла Ющенко в том, что он поддерживает Дмитрия Фирташа - посредника между Украиной и Россией. И действительно, за эти пять лет мы не слышали со стороны президента никакой критики в адрес посредников. Более того: люди, лояльные к Фирташу, продвигались по службе и получали высокие должности. Можем ли мы говорить, что и Виктор Ющенко, и вы как глава его секретариата вложили свою лепту в то, что нас использовали?

- Я хочу ще раз сказати, що ні Ющенко, ні секретаріат президента в очі не бачили ті контракти, які підписувала тодішній прем'єр уряду пані Тимошенко. Їх було тяжко витягнути!.. Президент запрошував тодішнього голову "Нафтогазу" пана Дубину, і той не міг надати контракти главі держави, тому що в нього їх теж не було.

Відносно Фірташа. Я думаю, що неправильно звинувачувати Ющенка в тому, що він підтримував на тому чи іншому етапі Фірташа. Питання стоїть у тому, які преференції зробив Фірташ для України по ціні газу. Він робить - або робив - нормальні, стабільні поставки газу у країни Західної Європи. До нього нормально ставились. І коли ув'язують Ющенка до Фірташа, то я би сказав, що це і нещиро, і неправильно. Тому що економічної ніякої складової у стосунках цих двох людей не було ніколи.

- А попытки договориться были?

- Ющенко газових питань не торкався. Це була компетенція уряду пані Тимошенко. Ющенко хотів одного: щоб ціна на газ для України була якнайнижчою.

- Я знову хочу повторитися: абсолютно немає і не може бути ніяких претензій до керівництва Росії. Це їх геополітичні інтереси. Але ми бачили, що відбувалося протягом останніх років в Абхазії, і як була порушена територіальна цілісність Грузії. Ми бачили, що відбувалося у Південній Осетії. І якщо хтось думає, що в нас стабільна ситуація в Криму, то він глибоко помиляється. У такому разі можна було підписувати договір не на 25 років, а до 3046 або до 3050-го року!..

Сьогоднішня влада говорить, що ми повинні інтегруватися у структури та інститути Євросоюзу, і як мінімум на порядку денному повинно стояти питання асоційованого членства у Євросоюзі. Так невже після цієї угоди нам буде легше це робити?!

З іншого боку усі чудово розуміють, що російський флот у Чорному морі у військовому сенсі немає ні оперативного, ні тактичного, ні стратегічного значення. Тому що щоб пройти Босфор і Дарданелли потрібен дозвіл країни, яка входить у НАТО - у Туреччині. І ми чудово розуміємо, що Туреччина і НАТО контролюють кількість кораблів у Чорному морі.

І останнє, що я хотів би підкреслити: я вважаю, що не російська влада через 10, 15 або 20 років буде вести мову про статус Криму. І не російська влада буде піднімати питання про те, чи повинен бути Крим українським, чи російським. Я думаю, що все буде підготовлено до того, щоб Крим сам провів волевиявлення так само, як це робилося в Абхазії або у Південній Осетії.

- Виктор Иванович, но мы пять лет слышали о НАТО и Евросоюзе и о том, что нам туда надо вступать. Но мы также помним Грузию, которой не помогли ни НАТО, ни Евросоюз, ни США. Хотя там была, мягко говоря, более "горячая" ситуация. Поэтому объясните, что плохого в том, что предлагает новая власть - оставаться внеблоковым государством? Если, по словам Виктора Януковича, Украина действительно может найти свое место в треугольнике - "Россия - Европа - США", то зачем нам обязательно к кому-то примыкать?

- Ви від мене не почули, щоб ми примикали до когось. Основна задача України - мати інтерес і в Росії, і в Брюсселі, і у Вашингтоні. Питання в другому. Ми не повинні бути ні від кого залежні: ні від Росії, ні від Брюсселя, ні від Вашингтону.

І тут ви праві в тому, що попередня влада в особі президента Ющенка багато говорила про НАТО, але мало що було зроблено. З іншого боку якщо згадати прем'єрство сьогоднішнього президента пана Януковича у 2002- 2004 роках, то ми чудово знаємо, що він провів велику роботу відносного майбутнього України і в питаннях євроінтеграції, і в питаннях НАТО! Багато законів по цих питаннях було прийнято саме за часів прем'єра Віктора Федоровича! Тому, ми повинні підняти питання про послідовність курсу. Хоча дійсно: ми повинні бути незалежні не тільки від Заходу, а й від Росії.

- Если быть искренними: вы признаёте, что львиную долю ответственности за отношение страны к НАТО и Евросоюзу лежит как раз на прежней власти? Вы настолько много об этом говорили, что общество уже не перестало воспринимать слово "евроинтеграция" и "НАТО". У многих это ассоциируется с чем-то пустым, или еще хуже - со ссорами между Тимошенко и Ющенко...

- По-перше, я повністю визнаю те питання, яке ви підіймаєте. Повністю. По-друге, ви кажете, що ця влада багато говорила? Ну, мабуть, вона говорила, тому що була більш щирою!

Давайте подивимось: хто сьогодні з нинішньої влади їздить на лікування в Росію, Білорусію або в Казахстан? Хто їздить відпочивати на курорти в Казахстан або Росію? Хто сьогодні дітей своїх направляє вчитися у Москву? Єдиний виняток в сьогоднішньому уряді - пан Колесников, який і проживає... і діти вчаться у нього в Москві. Але всі інші, мабуть, їдуть на захід!

- Раз уж вы заговорили о неискренности власти, то вы сами готовы искренне признать, что приложили очень много усилий, чтобы Виктор Янукович стал президентом?

- Так. І я цього не скривав. Ви самі знаєте, як розвивалися події в демократичному таборі між Тимошенко і Ющенком, починаючи з 2004-2005 років. В кожній ячейці - якщо не скандал, то провокації. Я вважаю, що так чи інакше цей процес потрібно було зупинити. Я говорю про пані Тимошенко.

- А сегодня, с учетом подписанных в Харькове соглашений, если бы была возможность вернуться, вы бы и сейчас сделали все, чтобы президентом стал Виктор Янукович?

- Дуже не хотілося, щоби виграла Тимошенко. Тому що було дуже багато помилок. Саме світоглядних помилок. І було дуже прикро, коли, два рази ставши прем'єр-міністром за каденцію президента, вони так і не змогли знайти об'єднання.

І Тимошенко ні разу не сказала, що ті чи інші речі вона робить неправильно. Тому її потрібно було зупинити. Зупинити хоча б на певний час...

Бо ви знаєте, коли говорять про те, що з "Нашої України" хтось перебіжав до партії Регіонів, то це є перебіжчики, а коли перебігають у БЮТ з "Нашої України", то це патріоти.... Це подвійні стандарти. Потрібно все говорити своїми словами. Якщо ти пішов під гаслами тієї чи іншої політичної сили в парламент, то, будь ласка, уже підтримуй ту платформу і ту логіку, і ту ідеологему, яка сьогодні є в цієї політичної сили. Якщо тебе це не влаштовує, то напиши заяву за власним бажанням, піди і воюй уже без мандата. Ми до цього йшли п'ять років.

Але в нас сьогодні немає нових імен... за винятком Яценюка. Хоча і він, знову ж таки став депутатом, спікером, завдячуючи в першу чергу політичній силі Ющенка. Тому сьогодні можна робити десять правих блоків, двадцять опозиційних урядів, але це вже немодно і неперспективно. Це на користь лише владі.

Треба подумати про те, щоб кожний визнав у тій спільній роботі, яка була в демократичному таборі, свої помилки. І якщо кожен зможе сказати, що "так, я помилявся, але ми сьогодні всі разом сідаємо за стіл: круглий, квадратний, в кубик - і кажемо, що ми рівні, тому що ми несемо відповідальність за майбутнє України", тоді ми можемо говорити про те, що влада - це сила і опозиція - сила. Тоді запрацює механізм. А сьогодні механізм не працює, тому що всі в опозиційному таборі хочуть бути лідерами.

І якщо ми з вами будемо говорити про те, як я би голосував завтра, то я скажу коротко: якщо демократичні сили об'єднаються, то я буду та