28 берез. 2018 17:15

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:53
Економіка
0

187

0

Вінниччина медом годує Європу і відправляє щотижня 300 тонн сухого молока до Китаю

Вінниччина медом годує Європу і відправляє щотижня 300 тонн сухого молока до Китаю

Вінниччина медом годує Європу і відправляє щотижня 300 тонн сухого молока до Китаю


Вінниччина медом годує Європу і відправляє щотижня 300 тонн сухого молока до Китаю

Вінниччина один з регіонів України, який стрімко розвиває експортну спроможність. За статистикою, лише у січні 2018-го підприємства області експортували продукцію більше як на 71 млн. доларів. Якщо до 2013-го року основним напрямком експорту товарів вінницьких підприємств була Росія, то за останні роки орієнтири кардинально змінились. Нашу продукцію здебільшого купують країни Євросоюзу та Китай. Наприклад, на Вінниччину протягом року з Китаю завезли товарів на 150 мільйонів доларів, а туди з нашої малої батьківщини - на 500 мільйонів доларів. Мешканці КНР щодня вживають вінницькі: олію, цукор, цукерки та сухе молоко. Цим Вінниччина зацікавила китайський та європейський ринок, журналіст редакції Вінниця.info дізнавався в першого заступника голови Вінницької облдержадміністрації Андрія Гижка.

- Лише сухого молока 300 тонн щотижня відправляється на Китай. Якщо говорити за статистикою, торік імпорту з цієї країни на Вінниччину завезли на 150 мільйонів доларів товарів машинобудування, техніки, обладнання на підприємства. А харчового експорту ми їм продали на 500 мільйонів доларів.

Вінниччина медом годує Європу і відправляє щотижня 300 тонн сухого молока до Китаю

- Яких найбільше харчових продуктів експортує наша область?

- Якщо далі перераховувати найкращі позиції, то ще одну з них ланок займає мед. Торік наш регіон став лідером в продажу цього продукту до США. Фактично, щотижня з нашої області 30 тонн меду продається в країнах Європейського союзу. А за рік, це півтори тисячі тонн чисто медового експорту. Зауважу, у цю суму не входять поставки до США, Ізраїлю, Білорусі та інших країн, які у нас також купують мед.

- Хто з районів Вінниччини найбільший експортний лідер?

- Лідером є сама Вінниця. 96% експорту звідси, адже головні офіси фірм концентруються здебільшого тут. Ще три відсотки – Ладижин, один – по решті районів. Піщанський район виробляє електроди. Машинобудівні підприємства є у Барі та Могилів-Подільському. Поки у них невеликі обсяги експорту. Вони були розраховані на споживача Радянського Союзу. Ще кілька років тому активно постачали свої товари на Росію. Так, як ця країна відпала, необхідно шукати нових партнерів. Тепер розглядають: Казахстан, Грузію, Киргизстан, Молдову. Це саме стосується вінницького «Маяка», який 80% продукції відправляв до РФ. Але три роки шукають нові ринки збуту. Так само Ямпільський приладний завод, вони розширюють і внутрішні ринки.

- Які перспективи експорту з Вінниччини?

- Відродження плодово-консервної галузі. Свого часу на території Вінниччини було таких 14 заводів. Лише про торгову марку «Гайсин» відомо вже 200 років. Її продукцію постачали і до Середньої Азії, де були дуже популярні їх огірочки, маленькі помідорчики. Але, підприємство останні шість років не функціонує. Власники не мають достатнього фінансового ресурсу, щоб відновити роботу. Шукають інвестора. А от, власне, якщо говорити про стратегію, куди найкраще нині вкладати кошти, то це може дійсно переробка на консервацію овочів та фруктів - все, що ми тут вирощуємо. І це постачати на експорт.

- А чи є невеликі фермери, готові вирощувати продукцію на експорт?

- На Вінниччині фермери теж не бідні люди. Але у них, скажімо такий психологічний менталітет, коли вони змогли заробити, а у розвиток не вкладають гроші. Візьмемо, хоча б розвиток сільськогосподарської продукції. Була така дискусія: не можна рівняти фермера і велику структуру. Для фермера повинна бути своя ніша. Минулого року до нас звернулися поляки. Вони готові у нас розміщати замовлення по вирощуванню, та на майбутнє - експорту квасолі. Поляки вживають багато квасолі. Але їм потрібна квасоля чисто-білого кольору. Наші фермери, нажаль, не готові її постачати у великій кількості. Тому, що у деякій мірі необхідно переобладнати комбайн. Зробити інші модернізації. Взяти інше насіння. Індія до нас приходить з замовленням сочевиці, нуту. Щоб ми вирощували під їх замовлення. Великим холдингам це не вигідно. Бо вони займаються пшеницею, кукурудзою. І це зрозуміло. Але від пропозиції нашим фермерам, виростити, до прикладу 10 гектар чечевиці, кабака, насіння якого гарантовано куплять. Але… справа не зрушує з місця від одних лише розмов, - пояснює Андрій Петрович.

- Наші підприємці на селі мають можливість та фінансові спроможності переоблаштувати свої підприємства для інших видів діяльності? 

- Деякі, неофіційно навіть запитують: «От у мене є мільйон доларів під «подушкою», куди мені його вкласти?». Я розумію, що реальна ситуація з фінансовою спроможністю у розвитку того ж самого аграрного сектору від самих мешканців Вінниччини, може бути вищою. Інколи, набагато раціональнішим за пошук іноземних інвесторів. Якби наші жителі не боялися інвестувати, на приклад, у жаровні для гречки - сьогодні ця продукція є конкурентоздатною. Якби сьогодні вони інвестували в маленькі переробні підприємства - в той самий горох. І не просто переробку, а пофасувати його порційно. Зробити ще тисячі справ, аби тільки розвиватися та стати інвесторами на власній землі. За приклад ставлю підприємство у Липовецькому районі. Спочатку відкрили у Вінниці фірмовий магазин. Вони вирощували пшеницю. Не продавали її суто, як зерно, а поставили у себе млин. Реалізували борошно. Воно було високої якості. І виробляли з нього макарони. З часом їх помітили закордоном. Із задоволенням їх продукцію почали купувати в Кюветі та Туреччині.

Спілкувалась Аріна Кантоністова.

Вінниця.info