Суспільство

Вінницькі політики засвітилися на дрібному шантажі «Нашої Ряби»

25 квітня 2016, 12:10

 Навіть попри переваги так званої бюджетної децентралізації, сільські громади неспроможні самотужки вирішувати безліч проблемних питань, що накопичилися за останні десятиріччя. Тому, коли у селі з’являється потужний інвестор, він, як соціально відповідальний представник бізнесу, може допомогти громаді, залучившись до ремонту водогону, місцевої амбулаторії тощо. Натомість, інколи потужні компанії, пропонуючи селянам інвестпроект, стикаються з відвертим шантажем від немісцевих «ділків», які прикриваються своєї належністю до гучних політичних брендів. Вони спочатку підбурюють людей до недовіри інвестору, а потім пропонують за певну винагороду заспокоїти селян. Розвиваючи виробничі потужності ПрАТ «Зернопродукт» (ТМ «Наша Ряба») у Тростянецькому районі, співробітники компанії вже отримують пропозиції від посередників щодо «порозуміння» з «бунтівниками».

Гастрольний тур вінницьких «мандруючих музик» селами

Потягом березня-квітня в декількох селах Тростянецького та Тульчинського районів відбулися громадські слухання щодо побудови у майбутньому поблизу населених пунктів птахокомлексів. Як не дивно, але вони за сценарієм докорінно відрізняються. Так, наприклад, 7 квітня в селі Василівка на збори завітало більше сотні місцевих мешканців, які вислухали пропозиції керівництва підприємства, поцікавилися термінами виконання соціальної угоди та одноголосно підтримали ідею будівництва об’єкту. А 17 квітня підтримали пропозицію селяни сусідньої Михайлівки.  

У Великій Стратівці на аналогічних зборах села 18 березня були присутні заїжджі політики, і думка громади розділилася. Частину людей «гастролери» спромоглися налаштувати проти забудови, мотивуючі це «неминучим погіршенням екології». Варто зазначити, що вінницькі «гості» досить вміло маніпулювали селянами, які навіть до кінця так і не зрозуміли, чого мають не підтримувати потенційного інвестора?.. Але головне вдалося – село поділилося на прихильників та противників появи «пташника».

Нещодавно перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Андрій Гижко розповів місцевому виданню про випадки штучного створення «народного невдоволення» у південних районах області. За його словами, формально люди були занепокоєні питаннями екології, хоча інвестор довів не тільки те, що збирається дотримуватися санітарних норм щодо відстані від об’єктів до житлового сектору (навіть збільшує у 1,5-2 рази).

«Підбурюють ситуацію не місцеві, а так звані «заробітчани», які потім «кулуарно» пропонують «відступитися» за певну платню. Називають різні «відступні». Деякі пропонують надати 100 тисяч доларів, деякі бажають отримати квартиру на Хрещатику. Ними вже займаються правоохоронні органи», - зазначив А. Гижко.

Навіть неозброєним оком можна побачити, що чиновник розповідав про ситуацію навколо Великої Стратіївки. Саме там, як вважається, відбувся «бенефіс» відомих останнім часом у Вінниці «маргінальних» політиків. Чому так образливо? Попри гучну «народну» назву партій вони так і не отримали мандату народної довіри підчас виборів. Більш того, сумнівно, що, використовуючи такі методи, ці політики потраплять до виборчих органів згодом.

Принаймні, якщо дивитися на ситуацію очами відомого казкаря, то маємо, що селян «розводили» такі як у казці «кіт Базиліо» та «лисиця Аліса». І порівняння, зважаючи на життєвий шлях «персонажів», начебто не є перебільшенням їхньої «вартості».

Політичний мандрівник та власник колишніх «розливайок»

Зазвичай Костянтин Кармалюк розповідає, що є дрібним підприємцем, який заробляє на перепродажу продуктів харчування, а не партійною діяльністю. Тому слід зважити обидва напрямки діяльності сьогоднішнього очільника «Народного фронту» на Вінниччині. Як вказує i-vin.info, з відкритих джерел відомо, що з 2010 року вінничанин зареєстрований як приватний підприємець. Згідно з КВЕД він займався роздрібною торгівлею алкогольними та іншими напоями», але в липні 2014-го, саме напередодні виборів до Верховної Ради припинив справу, і балотувався вже як безробітний. Не пройшов, але не в тому справа.

До речі, зав’язати з підприємництвом К. Кармалюку довелося через багатотисячні борги власника кількох «розливайок» перед фіскальною службою. Нехтуючи законами і мораллю, його працівники продавали тютюн та оковиту усім бажаючим, при цьому не сплачуючи податків та штрафів. Аби не роздмухувати скандал навколо санкцій, Кармалюк поспіхом прикрив «ФОП». Мабуть, не безкоштовно.

За чий кошт живе головний яценюківець Вінниччини та його родина? Офіційно Костя є безробітним та помічником нардепа на громадських засадах, що не передбачає зарплатню від держави. Але якщо зважити на «партійну історію» Кармалюка, то здається, що підприємливість завжди була йому в нагоді.

Шлях у політику він розпочав з «Фронту змін» у 2010 році, де «працював» спочатку в оргвідділі осередку, а потім навіть очолив молодіжне крило. Цікаво, що належність до тодішньої опозиційної партії не заважала Кармелюку у 2012 році підробляти на виборах у районному штабі Партії регіонів.

У червні 2013 року з’їзд партії «Фронт змін» одностайно ухвалив рішення про об’єднання з ВО «Батьківщина», шляхом ліквідації та вступу членів «фронтовиків» до лав більш потужної організації. Тоді з 650 членів «Фронту змін» з усієї Вінницької області членами ВО «Батьківщина» стали 70 партійців. Костянтин Кармалюк був одним з семи «фронтовиків», які під час «урочистої» прес-конференції першими отримали партквитки з рук головної вінницької бютівки Людмили Щербаківської.

Однак, за словами Костянтина, вступ у «Батьківщину» не був його свідомим рішенням. Він написав заяву, бо сумлінно виконував розпорядження керівника «Фронту змін» Арсенія Яценюка. Але, мабуть, здібності чоловіка його нові однопартійці швидко оцінили, оскільки майже відразу призначили заступником голови з питань піар-технологій та креативу. Після того, як А. Яценюк з О. Турчиновим заявили про створення «Народного фронту» начебто саме Л. Щербаківська порадила Олександру Валентиновичу «взяти» Костю головою обласної організації, як «кмітливого та перспективного хлопця».

Сам К. Кармалюк 20 квітня на Facebook заперечив деякі з опублікованих деталей. Наводимо його «точку зору»:

 

 

У боргах як в шовках, або власниця маєтку за зниклі майданівські гроші

На виборах 2014 року до Верховної Ради Кармалюк програв, і наче зник з політичного обрію. Про його «дружбу» з колишньою «тамадою» і громадською активісткою Ольгою Малиновською, яка очолює міську організацію партії «Народний контроль» вінничани дізналися ще під час місцевих виборів у 2015-му. Їх неодноразово бачили поруч. Костя особисто не балотувався, але радив іншим, як вести кампанію. Так сталося, що тоді його креатив не допоміг Малиновській. У Великій Стратіївці «дует» вінницьких політиків знову з’явився, хоча і несподівано для селян, але ефектно.

Завдяки цій парочці та фермеру з сусідньої Четвертинівки Володимиру Сухопарі, збори супроводжувались колективною лайкою, бійкою та викликом поліції. Незадоволені результатами, та бажаючи роздмухати скандал, Костянтин Кармалюк та Ольга Малиновська написали заяви до поліції. Заявники вбачають грубі порушення при проведенні зборів села, непрозорого голосування та використання службового становища керівництвом органів місцевого самоврядування та голови Тростянецької РДА.

Слід нагадати, як зазначено на vindaily.info, що саме заявами до правоохоронних органів та суду О. Малиновська останнім часом намагається «привернути увагу» до своєї персони. Вона судилася щодо результатів виборів до Вінницькій міськради, скаржилася в поліцію, коли її не пускали на сесії, та по іншим приводам.

Якщо до осені 2015-го Кармалюку вдавалося не плямувати репутацію скандалами, то його поплічниця «забруднилася» ще підчас Революції Гідності. Став спочатку «ротом Майдану» у Вінниці, вона долучилася до збору пожертв, які за слушної нагодою зникли. Потім вона потрапила до лав «Народного контролю» Д. Добродомова, отримала на розвиток власного медіа-ресурсу чималі кошти, а водночас у її рідному Теплику батько Ольги побудував сучасний розкішний маєток. Під час місцевих виборів до вінницьких ЗМІ потрапив сюжет з Тепличчини, де місцевий активіст розповідав про «стаханівські» темпи будівництва оселі рідних пані Ольги. 

Однак, мабуть, діяльність Малиновської на чолі міського осередку та непрохідний бал, який не дав потрапити партійцям до міськради, дещо ускладнив стосунки зі спонсорами. Відомо, що на сьогодні вона заборгувала доволі значні кошти банку за кредитом, пішла з родини та винаймає квартиру. Звісно, жінці потрібні кошти, і вона не зупиниться ні перед чим, навіть «зіллє» вчорашніх «партнерів».

У пані Ольги «власне» бачення на все навколо. В Facebook вона виклала особисту думку щодо ситуації на зборах, тощо.

Місцевий безробітний бунтівник

Поруч з такими «професіоналами» в шахрайських схемах чи то фермер, чи то безробітний селянин, а за сумісництвом активіст Володимир Сухопара, здається новачком-аматором. Хоча, саме він з дуету зробив тріо «борців»… Останнім часом аграрій «відзначився» кількома гучними скандалами.

В Четвертинівці восени 2015-го він пересварив селян за паї, коли конкурував з іншим орендарем за право засіяти їх. «Дійти порозуміння» у «пайовому» питанні з опонентом вдалося лише, коли останній залучив вінницьких самоборонівців. Згодом фермер почав «боротися» з «Нашою Рябою».    

Що цікаво, в Четвертинівці він теж звертався до правоохоронців, так само, як у Великій Стратіївці вже з вінницькими партійцями. Хоча, тоді «справу» швидко закрили, оскільки не вбачали складу злочину в конфлікті. Мабуть, тепер події відбуватимуться аналогічно. Поки що в селі починають забувати про «буремні» збори та чекають розв’язки. Щодо «персонажів», то кожний з них вірить, що отримає певні дивіденди.

Наскільки відомо з кіл, близьких до керівництвом ПрАТ «Зернопродукт», депутатка Вінницької міськради від нині опозиційної сили на початку квітня виходила на контакт з пропозицією домовитися «по Великій Стратіївці». Жінка запевняла, що має вплив тих, хто «дошкуляє» та готова стати посередником. Чим закінчаться ці перемовини, стане відомо найближчим часом. Але мова не про те.

Політичне «заробітчанство», як висловився Андрій Гижко, в міжвиборчий період межує з відвертим криміналом. Звісно, оцінку діячам мають дати громадяни, суспільство та правоохоронці. Принаймні, люди мають знати, хто, б’ючи себе в груди, називається «небайдужим» активістом та «поборником прав та екологічної безпеки».

 

Теги: політика інвестори 
Матеріали по темі