Вінницькі рятувальники влаштували онкохворому хлопчику унікальну екскурсію

9 грудня в головний штаб рятувальників Вінниччини, що по вул. 600-річчя,  запросив до себе на екскурсію 13-річного Володимира Наконечного з містечка Вапнярка. Хлопчик пацієнт онкологічного відділення обласної дитячої лікарні. У нього складна патологія крові – мелоїдний лейкоз, з яким він бореться понад рік.

«Думаю, що професія рятувальника дуже важлива для людей. Іноді, навіть думаю, що хотів би стати пожежником. Тому потрапити в пожежну частину, мені завжди було цікаво», - розповів Володимир.

Спершу для Наконечного колишній керівник ГУ МНС у Вінницькій області Володимир Бабкін провів оглядини музею рятувальної служби.

«Я навіть ніколи не думав, що пожежники були і 200 років тому. Вони їздили на конях, а на возі возили велику діжку з водою. І ще цікаво, що вони всі носили вуса. Але не для того, щоб виглядати старшими, чи серйознішими. А для того, щоб могли дихати у вогні. Бо вуса, вони, як фільтр служать, щоб дим повільніше у ніс заходив. От з бородою, то неможна, бо вона обгорить. А ще, в музеї є насос, якому парочку сотень років. Такий ще був при царі Миколаї. На одному стенді я побачив смішний костюм. Спочатку подумав, що це костюм космонавта. А виявилося, це костюм пожарного, який витримує 1100 градусів тепла! Уявляєте!? Був у музеї ще один експонат. Це така, ніби механічна іграшка. Макет великого будинку. Розповіли, це колись був такий кінотеатр, дуже великий, міг вмістити понад тисячу глядачів. То ця іграшка-кінотеатр от так, розкрилася на двоє, коли я натиснув кнопку,. Там звук з динаміку пішов. Ну, ніби оператор розмовляє з пожежниками, ніби в реальному часі відбувалася пожежа. Люди говорили те, що зазвичай говорять, коли стається лихо», - поділився враженнями хлопчик.

Володимира також запросили у диспетчерську та у парк, де знаходяться пожежні спецмашини.

«То взагалі був крутяк! Знаєте, скільки треба часу, щоб пожежники зібралися після виклику? Лише 45 секунд! І це тільки зимою! А літом, то взагалі, ще на десять секунд менше. Мені вперше дозволили посидіти за кермом пожежної машини. І ще не простої, а новітньої! Дали включити сирену та поговорити у гучномовець. Дуже дякую рятувальникам за запрошення! Було дуже цікаво. Знаєте, я тепер думаю, що мені треба стати рятувальникам. Бо багато людей рятують мене від моєї хвороби. Я також, коли виросту, хочу рятувати людей», - додав Наконечний.

Вінниця.info