20 верес. 2019 16:12
116
20 вересня, люди, які перенесли трансплантацію органів, висадили яблуні на «Алеї життя».
20 вересня, люди, які перенесли трансплантацію органів, висадили яблуні на «Алеї життя». П'ятеро вінничан, які вже живуть з донорськими органами, таким чином вшанували тих, хто навіть після своєї смерті стали порятунком для зовсім незнайомих людей.
Тепер на території Вінницької міської клінічної лікарні №1 утворилася алея з 6-ти молодих яблунь, на яких пов’язали зелені стрічки. Яблуні обрали тому, що це дерево – символ життя, оновлення. Вінниця стала 5-им містом, де створили «Алею життя».
Загальна кількість таких пацієнтів по Україні – 1500 людей, які живуть з донорськими органами.
«Це люди, які є найдорожчими пацієнтами. Держава заплатила за їхні операції найбільшу суму. Проводять такі операції за кордоном, тому що в Україні пересадок від трупного донора не роблять за відсутності донорських органів. Чому – тому що немає побудованої системи, в реанімаціях, які мають право займатися діяльністю вилучення органів – не мають елементарного обладнання навіть для констатації смерті мозку, а з цього починається трансплантологія.
Перша у світі нирка була пересаджена від трупного донора саме в Україні, в Херсоні у 1933 році. виходить, що Україна починала це. Але сьогодні в нашій країні немає можливості такого робити. Від родинного в Україні роблять трансплантацію нирки в Запоріжжі, Одесі, Харкові, Львові», – зазначив Юрій Андрєєв, голова Національного руху «За трансплантацію».
За його словами, в Україні щодня 9 людей помирають так і не дочекавшись донорського органу. Загальне число тих людей, які потребують трансплантації – близько 5 тисяч українців.
23-річна Людмила має рак крові. Нині вона чекає коштів від МОЗ, щоб поїхати за кордон на операцію, дівчина потребує пересадки кісткового мозку. Прийшла на захід, щоб підтримати людей, які пережили трансплантацію і має надію, що через рік вона також долучиться до учасників «Алеї життя».
«Я маю гострий лейкоз М5 і мієлодиспластичний синдром. Мені потрібна термінова трансплантація кісткового мозку. Зроблять мені її за кордоном, так як в Україні немає можливості. Ми зараз чекаємо на кошти від нашої держави, які, на жаль, закінчилися. Прийшла сьогодні на захід, щоб підтримати людей, які пережили вже трансплантацію, маленьку Віку. Це дуже надихає і я надіюсь, що через рік я теж зможу посадити своє дерево», – каже Люда.
Світовий рекорд з пересадженим серцем – 34 роки життя, людині було подовжено життя майже вдвічі. Життя органу залежить від імуносупресії. Пацієнти приймають ліки протягом всього свого життя після пересадки.
29-річна Наталя вже понад два роки живе з донорським серцем. Її донором став 21-річний житель Індії.
«До трансплантації я прийшла раптово. Це була звичайна простуда, а за рік моє серце стало в 4 рази більше. Вона важило майже півкілограма. В Україні мені ніхто не міг допомогти, тому що в нас немає такої системи, як трансплантація серця. МОЗ виділило певну суму грошей і я полетіла до Індії, це була єдина країна, яка мене прийняла. Там мені зробили рятівну операцію. Вже понад два роки я живу з донорським серцем. Мого донора звали Раві, йому було всього лише 21 рік. Він врятував 7-ро життів, 6-ро з них живуть в індії, і 7-ма я тут в Україні. Я познайомилася зі своїми новими батьками, які подарували друге життя. Якби вони не зважилися на такий крок, мене б сьогодні не було», – розповіла Наталя.
Лідер по пересадці органів – Іспанія. У Білорусі також роблять багато таких трансплантацій, саме там лікарі погодилися взяти на лікування вінничанина Сергія Довганя. Чоловік понад 20 років працював рятувальником, однак нині сам потребує допомоги. В чоловіка рідкісна хвороба, яка зустрічається 1:1000 тисяч людей. Діагноз – Синдром Бадда-Кіарі – тромбоз вен печінки, потрібна термінова пересадка печінки. Вартість операції 125 тисяч доларів. Зараз родина чекає, коли МОЗ дофінансує державну програму закордонного лікування.
«Як і всі люди, я жила і виховувала двох дітей. Але сталося так, чого ми взагалі не чекали. Не знаю, чим допомогти сину. Точніше, знаю чим, але практично не можу. Моя невістка Тетяна зараз поряд і Сергієм. Найбільша надія на сьогоднішній день – гарантійний лист, який може надати МОЗ. За цим листом білоруські лікарі можуть шукати донора одразу і зробити пересадку печінки. Я хочу, щоб життя мого сина продовжувалося, тому що в нього двоє дітей», – каже мама Сергія Довганя.
Тарас Захарчук живе з донорською ниркою. Донором стала його мама.
«Я живу з донорською ниркою, а донором є моя мама. В листопадів 2017 року у мене виявили пухлину нирки. Після її видалення, інша моя нирка відмовила. Перебуваючи на гемодіалізі, мене спрямували до Харкова, де вдало зробили донорську родинну трансплантацію нирки», – зазначив Тарас.
Вікторії зробили трансплантацію кісткового мозку у січні 2019 року.
«Ми дякуємо тим людям, які нам допомагали вибивати гроші з Міністерства охорони, аби вони врятували не тільки мою Віку, а інших дітей. Багато діток, які були з нами на цьому шляху, не дожили. Це важко переживати. Хоч ми і не знаємо одне одного, але ми в цій проблемі всі рідні. Люди дали можливість моїй дитині ходити до школи, усміхатися. Спочатку багато людей, дивлячись на те, що Віка в масці, боялися, щоб вона нікого не заразила. Але ми звикли до цього, просто усміхаюсь і кажу, що ми все пережили і будемо далі жити», – каже мама Віки.
Нагадаємо, студентка медичного коледжу Катерина Кравець розповіла журналістці Вiнниця.info, що означає вдруге народитися і як змінюється життя після трансплантації серця. Чи знає вона, хто став її донором. Та чому серце «тягне» в Мінськ.