Вінничанин Саша «соус» розповів про закулісся «МастерШефу»

Закінчується 10-й ювілейний сезон кулінарного шоу «МастерШеф» на СТБ, учасником якого був вінничанин Олександр Горчаков. Чоловік вибув з проекту, дійшовши до 11-ки зі 100 найкращих кулінарів-аматорів усієї України. До проекту про Горчакова вінничани чули завдяки його авторським гострим соусам «HellDaddy», які набули неабиякої популярності не лише в нашому місті, а й по всій країні та далеко за її межами.

Cоус Горчакова під назвою «Смерть ворогам!», що особливо смакували, на думку його виробника, до «смажених москаликів», «рекламував» навіть російський пропагандист Дмитро Кисельов.

Саша Горчаков, кулінар за освітою. Окрім соусів, любить готувати різні страви, якими часто пригощає друзів. Страви часто фотографує й викладає на сторінках своїх соцмереж. Саме завдяки цьому його помітили журналісти програми «МастерШеф» та запросили на кастинг.

- Я майже не дивився «МастерШеф», лише один сезон з кулінарами-професіоналами повністю бачив, мені було цікаво. Хоча друзі мені не раз говорили «подавай заявку, ти ж класно готуєш». Але я не хотів, бо не мав достатньо знань. Так було кілька років. А в лютому 2020-го я освідчився своїй дівчині і вже вона мені каже, типу, «давай», якраз кастинги мали бути. Я вирішив спробувати, але «затягнув» й не встиг подати заявку. Та згодом, мені написала в істаграм журналістка, щось типу, бачила ваші фото, бачила, що ви готуєте, приходьте на кастинг «МастерШефу» у Вінницю, який буде 29-го лютого – розповідає Олександр.

Цю ідею підтримала майбутня дружина Саші Катерина, мовляв, то сам всесвіт пропонує йому взяти участь в кулінарному шоу. Попередній кастинг, на який запросили близько сотні жителів Вінниці та області, відбувався в одному з місцевих готелів.

- Я прийшов туди з вже приготованою стравою. На кастингу були лише журналісти, вони взяли в мене інтерв’ю, задавали різні питання, в тому числі, звісно, про мою страву. Людей було багато. Принаймні, поки я там був і чекав своєї черги, то зо сто чоловік бачив: одні йшли, інші приходили. Багато хто з районів Вінниччини приїжджав. В декого інтерв’ю брали 10 хв, в декого –годину. Після спілкування зі мною, мені сказали, що якщо я пройду, то мені передзвонять у квітні, а якщо ні, - то не дзвонитимуть. Але в березні «бахнув» карантин, а у квітні мені так і ніхто не подзвонив. Я подумав, або це все через ковід, ну або я не пройшов. Але не розчарувався, ну не пройшов, то не пройшов. І забув про це.

Олександр з Катею почали планувати своє весілля, яке хотіли відгуляти 30-го червня, на річницю свого знайомства. Однак пандемія вносила корективи і в їхні особисті плани.

- Через карантин РАЦСи в жодному місті не працювали. Якось вони там переносили свої вихідні дні і зробили вихідний у вівторок, а не в понеділок, як це було раніше. А це якраз на 30 червня випало. Вияснилось, що нас зможе розписати лише капітан корабля, або голова сільської ради. Капітана корабля у Вінниці я не знайшов, почав обзвонювати голів найближчих сіл. І нам дали згоду розписати нас у Вороновиці. Ми втішились, бо дуже було важливо саме в цей день одружитись. І десь, за декілька днів до весілля, мені дзвонять і кажуть: «вітаємо, ви увійшли в сотню найкращих кулінарів-аматорів України. Запрошуємо вас на телекастинг, ви маєте бути в Києві 30-го червня о 07:00». Я був шокований, кажу, не можу, бо одружуюсь. Але якось вони там вирішили, що я зможу приїхати з іншою групою 1-го липня. І вийшло так, що 30-го в обід ми розписались, а вже о 19:00 я їхав до Києва.

Потенційних учасників шоу зібрали на залізничному вокзалі й відвезли на базу відпочинку у село Зазим’я, що знаходиться між Києвом та Броварами. Там кулінари-аматори відбули ПЛР-тестування та карантин. Через вірус учасники не мали права їздити додому та виходити за територію комплексу.

- Після того, як хворих не було виявлено, нас щодня, по чоловік 15, возили на телекастинг, отой, що вже показують по телебаченню. Павільйон, де відбувались зйомки, знаходиться в Броварах. Його, до речі, навіть гугл індексує, на картах він помічений як «КМШ» - кухня «МастерШеф».

Набір продуктів для страви, яку учасники мали презентувати на свій перший вердикт суддям, вони купували самостійно й власним коштом. Потім разом зі списком необхідних для приготування девайсів, вони передали ці продукти адміністраторам проекту.

- Ми приходили за свої поверхні, а там вже все було гарненько розкладено. Я готував свинячий стейк на кісточці з молодою картоплею, обсмаженою у фритюрі. Там цікава технологія, картопля спочатку відварюється, а потім обсмажується. Як виявилось, цю технологію дуже полюбляє Ектор Хіменес-Браво – суддя проекту. До м’яса подавав соус з черешні, а також молоду моркву та гриби «лисички». І привіз соус власного виробництва. До страви його не додавав, бо він гострий. Ектор гостре любить, а от чи люблять Ольга Мартиновська та Володимир Ярославський – інші судді проекту, - я сумнівався. Тому я просто привіз його у пляшечці й запропонував їм під час дегустації.

За словами Олександра, привезти свої соуси на проект було нелегко, адже адміністрація «МастерШефу» з пересторогою відноситься до подібних вчинків.

- Це ціла історія. І я розумію, що вони просто боялись ризикувати життям та здоров’ям суддів. Адже мало що ти міг привезти, є ж і неадекватні люди. Тому це питання вирішувалась спочатку з адміністрацією, потім з фуд-продюсером. Фуд-продюсер – людина, яка займається повною організацією кухні: замовленням продуктів, контролем їхньої якості; придумуванням страв, які на конкурсах ми маємо повторювати; розробленням кулінарних технологій та ін.

Перше враження від павільйону, де відбувались зйомки, Олександр згадує емоційно. Каже, що це було схоже на сон. А страху перед камерами довелось позбуватись в процесі, щоб не виглядати дивно перед глядачами.

- Коли вперше попадаєш на ту кухню, отримуєш неймовірні захват та адреналін. Я як згадую, то й досі мурашить. Те, що ми бачимо по телебаченню – це дуже маленький шматочок того, що там насправді відбувається. Вживу побачити вивіску «МастерШеф», побачити кладову з продуктами, девайсну, побачити суддів і всю величезну команду. А скільки камер там, кран, що знімає зверху, прожектори світять. Відчуття нереальності, це як сон. Досвід неймовірний. І страшно, насправді. Ти вперше стаєш за поверхню, не знаєш як все це вмикається, все нове для тебе, незвичне. На приготування дається рівно 45 хв. Стрес жахливий, переживаєш, щоб все встигнути, а тут ще й журналісти підходять й питають тебе щось. А страх щось говорити на камеру ступорить і ти мусиш зібратись, щоб і приготувати все смачно і правильно, й перед глядачами виглядати адекватно. Потім ми приготовлену страву віддавали персоналу, вони її фотографували з різних ракурсів. І лише після цього ми везли страву на дегустацію до суддів.

Страва суддям неабияк сподобалась. Олександра похвалили за технології, які він використав при приготуванні та за смакові якості. Окремо Ектор зупинився на його соусі. За словами головного судді, соус смакував дуже круто й викликав ефект «вау». Після цього на «МастерШефі» до Олександра «чіпляється» прізвисько – Саша «соус».

- Як тільки цей епізод вийшов в ефір, продажа соусів моїх соусів взлетіла, замовлення сипались звідусіль. Їх було настільки багато, що вони за день «положили» мій сайт. Я собі купив слабенький хостинг, бо не розраховував на таку кількість користувачів. Мені почали писати повідомлення, що сайт не працює. Я мусив включатись і негайно це питання вирішувати. Дуже вдячний своїй дружині, яка займалась відправками, поки я був на зйомках. Вона така молодчина, так мене підтримувала, хвилювалась. Мало того, що після весілля залишилась на два місяці сама, так ще й мій бізнес вела. Велика жінка.

Після успішного телекастингу, Олександр потрапляє в 30-ку найкращих кулінарів-аматорів України. Згодом – у 20-ку. Коли відібрали 20 кулінарів, розпочались повноцінні зйомки, ефіри, конкурси і «битви чорних».

- Одну програму, що глядачі бачать щосуботи, знімають два-три дні. Знімаємось в одному образі, бо було б якось дивно, що в одному випуску ми тричі перевдягаємось. Тобто дівчатам три дні підряд роблять одні й ті ж зачіски та макіяжі, і всі ми в одному й тому ж одязі. Ми одягаємо свій одяг, але стилісти інколи корегували образи. Наприклад, ми приносили по декілька речей, а стиліст нам комбінував їх. Коли якась футболка не підходить через надпис на ній, або дрібну смужку чи клітинку, тоді, якщо в тебе іншої немає, тобі запропонують з колекції проекту. Взагалі-то нас одразу попередили, що можна одягати, а що ні. Якщо зйомки відбувались протягом двох днів, а не трьох, то це фізично та морально було дуже важко. Тому що за день ми проходили два випробування і якщо ти в чорному фартухі, то немає навіть змоги відпочити.

За словами вінничанина, на проекті їх годували тричі на день. Страви були як у комплексних обідах: перше, друге і компот. А от на кухні «МастерШефу» їсти не можна було.

- Їсти на проекті не дозволяється, є можливість коштувати те, що ти приготував. З телеекранів виглядає так, нібито судді коштують наші страви й виносять нам вердикт за хвилин 15. Насправді все відбувалось значно довше. Інколи це тривало до години часу, якщо зі стравою щось негаразд, якщо ж до страви зауважень було мало, - то це хвилин 20-30. І так кожну страву. Нам рекомендували як краще зробити, вчили, радили і це дуже цінно. Але в кадр то не потрапляє. У випадку, коли суддя тобі говорить, що ти пересолив чи зробив страву занадто гострою, а ти не згоден з цією заявою, ти можеш підійти й спробувати. Звичайно глядачам показують, як дехто з учасників щось періодично жує на кухні «МастерШефу». За це не сварять, але щоб був дозвіл, що можна там їсти, то ні. Нам привозять нашу їжу в павільйон. Це звичайний кейтеринг, домашня їжа: макарошки з котлеткою, кашки, супчики, пюрешки, салати, запіканки.

Зйомки зазвичай тривають дуже довго, в залежності від ситуацій, учасники можуть провести у знімальному павільйоні від 14 до 20 годин за добу. Над проектом одночасно працює величезна кількість людей.

- Зазвичай, одночасно знімає 12 камер, біля кожної камери – одна-дві людини, гримери, стилісти, адміністратори, режисер, фуд-продюсер та його помічники, десь зо п’ять журналістів, є ще «звукарі», монтажери, сценаристи... Важко відповісти скільки загалом працює людей над цим проектом. Але однозначно це колосальна робота, я й не уявляв наскільки то все грандіозно.

Про те, які конкурси будуть для них організовані в той чи інший день, кулінари дізнавались вже безпосередньо на кухні. Заздалегідь їм ніхто нічого не говорив, все тримали в секреті аби учасники не могли підготуватись.

- Вже коли ми заходили на кухню, то починали роздивлятись, що стоїть або не стоїть на поверхнях і вже з цього ми здогадувались. Та й то не завжди вдавалось, адже цього сезону для нас придумали чимало нових конкурсів і ми були «першопрохідцями».

За словами Саші «соуса», не було такого, щоб режисери перезнімали якийсь момент, бо він не вийшов. Все що показали телеглядачам – реально відбувалось на знімальних майданчиках, без додаткових дублів.

- Це ж лайфшоу, що наробили, те відзняли й показали. Звичайно, що багато чого вирізають, щоб програма була змістовною. Та все відбувається по-справжньому. Учасники реально поспіхом ріжуть собі пальці чи обпікаються. Так, в момент, коли треба обробити ранку, в кадр заходить лікар, в якого на спині написана назва медзакладу і це своєрідна реклама, але це не постановка. Я собі, наприклад, три рази пальці різав.

За весь час перебування на «МастерШефі» Олександр Горчаков 4 рази одягав чорний фартух. З останньої «битви чорних» Олександр вийшов переможеним. Багато хто з його конкурентів, вважали Сашу «соуса» слабким гравцем. Не раз в його сторону прилітали не дуже приємні коментарі. Сам Олександр до цього відноситься по-філософськи.

- Щоб сказати, що мені було образливо на все це дивитись з екрану, то ні. Нічого не очікуваного чи нового я не побачив, адже все це було зрозуміло ще там, під час зйомок. Я бачив як хто до мене відносився, хто вважав мене своїм конкурентом, а хто вважав слабким. Ми ж разом жили, це було помітно. Я погоджуюсь, що не був найсильнішим учасником, були сильніші за мене, це правда. Та я радий, що на проекті я не зрадив собі та своїм принципам. Мене так виховували, я не та людина, яка буде йти по головам. Якщо це десь і завадило мені пройти далі, ну то ок. Не страшно. Так склались обставити, що в конкурсі на швидкість та якість приготування мені дісталась кістлява риба –короп. Процес заштопорився і хоч я не останнім впорався, лізти перед дівчатами чи здобувати собі місце хитрістю я не став. Той короп «вдягнув» мене в чорний фартух й привів на одну з найважчих за всі сезони «битву чорних». Можливо, якби була інша риба на старті, я фінішував би, як мінімум у вісімці, а не вилетів одинадцятим, за крок до екватору проекту.

Тим не менш, «хайпанути» на шоу та отримати певну популярність Олександр Горчаков встиг. Його впізнають на вулицях, з ним фотографуються, запрошують на різні проекти та фуд-фестивалі. Він навіть відзнявся в рекламі для мережі супермаркетів «АТБ», для якої його відібрати серед усіх учасників «МастерШефу».

- Так, база підписників збільшилась десь у три-чотири рази. Фейсбук мій більше «вистрілив», інстаграм не так. Щоб «хейтили» в особисті повідомлення, то - ні. Ніяких гадостей мені не писали. В коментарях на ютуб-каналі проекту, то, напевно було, але я не слідкував. Лише перші пару програм я читав коменти, а потім закинув. А так то, інколи дівчата пишуть, хочуть знайомитись, я одразу це присікаю, бо одружений. Інколи чоловіки хочуть поближче познайомитись, то я на таке навіть не реагую, одразу їх до чорного списку і все.

На згадку про участь в «МастерШефі» Олександру, як і всім учасникам, дістався іменний білий фартух та купа вражень і нових знань. Десь за тиждень, як Олександр повернувся до Вінниці, його запросили на зйомки фінального епізоду – суперфіналу. І хоча глядачам його покажуть лише 25 грудня, Олександр вже знає ім’я переможця. Однак це таємниця, яку контракт проекту змушує Сашу тримати під сімома замками.

- Я навіть фото з кубком переможця маю, але звичайно все це велика таємниця, яку я нізащо не відкрию. Та можу лише сказати, що глядачі будуть дуже здивовані таким фіналом. Проект завершено для когось радісно, для когось сумно, але для всіх нас це крутий і нереальний досвід, який буде в нашій пам’яті завжди.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі ‒ https://t.me/vinnitsa_info.

Вінниця.info, фото над