Вінницькі гомосексуалісти відверто розповіли про своє життя. Відео

Нещодавно у Вінниці відбувся перший закритий форум ЛГБТ. Захід профінансували сексуальні меншини Німеччини. Деякі учасники форуму вирішили на камеру розповісти про своє життя у Вінниці. Однак більшість з них, в цілях особистої безпеки, приховують свої обличчя та імена.

«Я відкритий гей і батьки про це знають, щоправда мама до цього нормально відноситься, а з батьком вже більше 5 років не говоримо. Мені дуже шкода свою маму, бо вона розривається між чоловік і сином» – розпочинає свою історію організатор форуму, активіст вінницької ЛГБТ-спільноти, Денис.

Чоловік зауважує, що проводить подібні зібрання, щоб гомосексуалісти почали відкриватись, хоча б у своєму оточені. А ще, на його думку, такі форуми сприяють активнішому захисту своїх прав.

«Це ті ж самі люди, що й були до того, поки ви не дізнались про їхню орієнтацію. По суті, змінюється лише те, що в тебе робиться в ліжку, а це немає нікого турбувати. Треба добиватись своїх прав. В майбутньому я хотів би одружитись зі своєю половинкою. Чому я для цього маю їхати в Європу? Чому гетеросексуали просто подають заяву в РАЦС і одружуються, а гомосексуалісти мають кудись їхати? Тобто суспільство не готове? То це його проблеми» – говорить Денис.

Більшість історій гомосексуалістів схожі: з батьків підтримує лише мама, друзі цураються, розуміння про свою особливість прийшло в підлітковому віці і всі вони потерпають від гомофобії.

«Я ніколи не зіштовхувалась з гомофобією в місті, наприклад, коли я йду, тримаючись за руку з дівчиною чи коли сиджу з нею на лавочці, обіймаючись. З цим проблем немає. Але з цим можна зіштовхнутися, наприклад в університеті. Причому це не серед студентів, а серед викладачів. Я навчалася в нашому педагогічному університеті. Можу назвати прізвище викладача. Це Безверхий Олег Станіславович, він працює на кафедрі психології. Він робить мені аутинг (публічне оприлюднення інформації – ред.) навіть по сьогоднішній день, хоча я вже там не навчаюсь. Лише протягом цього місяця мені телефонували разів 5: «Юль, про тебе знов говорять на лекції, де присутні майже 100 студентів». Так не можна робити. Мені не приємно, але я не хочу йти до нього й виясняти стосунки» – розповідає лесбійка Юлія.

Ще один хлопець потерпає від гомофібії у своєму навчальному закладі.

«Я навчаюсь у вінницькому коледжі. Одного разу, на вихідних я поїхав додому, а свій ноутбук залишив в гуртожитку. Мій друг сів подивитись фільм й знайшов мою переписку в соцмережі з хлопцем. Тоді я ще нікому про це не говорив. Після того випадку мене почали цькувати й до цього дня я з цим живу. Вже трохи втряслось, але все рівно є підколи, матюки й інше» – каже ще один представник сексуальної меншини.

Дехто з гомосексуалістів згадує з гумором історію відкриття своєї сексуальну орієнтації.

«Мене буквально нудило від нервів та очікування чергової розмови з мамою. А моя рідна сестра створила фейковий акаунт «вконтакте» і спілкувалась зі мною від імені хлопця зі Львову, щоб викрити мене. Пам’ятаю, у мене був хлопець не з України. Я знайшов романтичним надіслати йому паперовий лист, але його повернули. Це було в невеликому містечку, тому лист повернули моїй бабусі. Уявіть собі, мені 17-18 років, повертають той лист, який я писав закордон хлопцю. І моя бабуся вирішила, що яка там може бути приватність, давайте відкриємо й почитаємо. А там розписані мої романтичні потяги до хлопця. В той же вечір, на кухні зібрались моя мама, бабуся і хрещена й вони обговорювали цей лист. То був трешак» – згадує гомосексуаліст.

Вінничанин Ігор мав досвід сексуальних стосунків як з жінками, так і з чоловіками. Тому назвати себе відверто гомосексуалістом не наважується.

«Якщо мене прямо запитують чи були в мене стосунки з чоловіками, я це не приховую. Всім цікаво про секс гомосексуалістів. З іншої сторони, по статистиці, близько у 80% людей був одностатевий секс. Тобто рано чи пізно до цього приходять, не важливо, якими шляхами: через алкоголь чи особистий інтерес. А позитивний це досвід чи негативний, то вже інше питання. Я знаю такі пари, які вже мають дорослих дітей, але вони розлучаються й жінка йде до іншої жінки, бо досвід з чоловіком їй не сподобався чи навпаки».

За матеріалами програми «Жучинская правда»