Вінницькі історики розповіли про сучасний мікрорайон Пирогове, який раніше був селом Вишня

У Вінниці історики розповіли історію про сучасний мікрорайон Пирогове, який раніше був однойменним селом. А ще раніше село називали Вишня і воно мало присілки Людвиківка та Шереметка.

Детальні відомості про заснування села Вишня ми зустрічаємо у праці видатного історика Валентина Отамановського «Вінниця у XIV-XVII століттях». Найвірогідніше, це село було засноване вінницьким старостою Єжи Струсем наприкінці XVI століття поряд з річкою Вишня на родючих землях сільськогосподарського призначення. Саме в той період старостинський уряд починає відбирати у міщан їхні землі. Як зазначає історик Валентин Отамановський, «старостинський уряд одбирає з володіння міщанської громади не тільки віддалені й, можливо, маловикористовувані землі, але й найкращі ґрунти сільськогосподарського значення під самим містом та створює тут замкове село Вишню…».

До заснування села, у 1530-х роках на тих землях були розміщені міські ниви. А в 1540-х роках, за наказом князя Федора Санґушка городяни облаштували там два спускні стави на річці Вишня.

Перша офіційна згадка про село Вишня датована 1604 роком: у інвентарі Вінницького староства воно зафіксоване як «нове замкове сільце» за 2-3 кілометри від Вінниці. Паралельно у документах вживались такі назви цього села – Вишня, Вишенька, Вишеньки. За люстрацію 1616 року у «новій осаді» Вишня проживало 10 осілих селян. Мешканці відбували незначну панщину на Вінницький замок та були звільнені від інших повинностей на певну кількість років. Відповідно до опису Вінницького староства 1629 року, у Вишні проживало 11 підданих, а на прилеглій річці діяло 2 млини.

Топографічний опис Подільської губернії 1799 року, створений після окупації краю Російською імперією, також фіксував село Вишня, але вже у статусі приватного поселення. Воно належало успішному підприємцеві того часу, польському поміщикові Проту Потоцькому і перебувало в оренді у любачівського підстолія Йосифа Середницького за 48 166 польських злотих. Далі подаємо фрагмент опису села в перекладі українською:

«…має розташування частково на узвишші, але більше по пологому схилу, на правому березі річки Вишні. У цьому селі є дерев’яна корчма, яка перебуває в оренді у євреїв за 1 300 польських злотих.

Панська дерев’яна ґуральня, у якій сидка вина здійснюється на три невеликі котли…

Селянські хати розташовані за їхнім звичаєм не регулярно, а селяни які там живуть досить заможні. Кряж землі сіро-піщаний та частково глинистий. Це поселення оточене з усіх сторін орними полями.»

Загалом у Вишні тоді мешкало 175 людей: 9 євреїв, 15 підданих та 151 вільний орендар, яких у описі називають «шляхетством, що на чужій землі живе і платить чинш». У описі також згадується, що до села Вишня належать села Людвиківка і Шереметка. Вони також були приватними володіннями Прота Потоцького.

Людвиківка розташовувалась на обидвох берегах річки Вишні. Там теж була дерев’яна корчма і млин. Водночас у цьому селі, на правому березі Вишні існував панський маєток «при якому клуня з сараєм, комора для зберігання зерна, стайня і сарай для худоби». Відповідно до опису, в цьому маєтку мешкало двоє людей – «шляхетство, що володіє маєтком». Вільних орендарів у Людвиківці тоді нараховувалось 20, підданих селян – 151, євреїв – 6. «Селяни, які живуть у цьому поселенні посередньо заможні, а хати їхні розташовані за звичаєм не регулярно з невеликими городами поруч».

Шереметка станом на 1799 рік також була розташована на обидвох берегах річки Вишні. З трьох сторін вона була оточена орними полями, а з четвертого невеликим лісом. У цьому поселенні мешкало 343 людини. Переважна більшість з них були підданими. Також у селі була церква «дерев’яна, досить стара, переведена з унії в греко-російське сповідання в 1795 році в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці». У церкви не було дзвіниці, натомість три дзвони просто підвісили на стовпах. Будинок для проживання церковнослужителів називали школою, бо там дітей навчали грамоті. Окремо від нього розташовувався дім священника з трьома невеликими городами.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info, фото Вінницького ОУЛМГ