Викинули, спалили чи заробили: скільки зібрали та куди подівали сміття після весняних толок на Вінниччині. Фото і відео

На Вінниччині закінчуються весняні толоки, завдяки яким вдалося прибрати сотні гектар вздовж узбіч та узбереж, у парках, на кладовищах, вулицях. Та куди подівали зібране сміття? До прикладу, 22 тонни його вивезли лише з містечка Залізничне, яке входить до Козятинській ОТГ. Але поряд є сміттєсортувальний завод. Тому вторинну сировину, яка розкладається століттями, найближчим часом віддадуть на переробку. Що ж робити населеним пунктам, де поблизу таких підприємств немає? І, чи можуть громади заробити на смітті та й навіть відкрити власне виробництво тротуарної плитки? У цьому спробувала розібратися Вінниця.info.

Чи не з кожного населеного пункту, від маленького села до обласного центру Вінниччини, люди діляться у соцмережах фото і відео процесомприбирання та горами зібраного сміття. Поки нерест, у Калинівці рибалки виловлюють з води порожні пляшки.

У сусідній Корделівці вже ліквідували три стихійні сміттєзвалища. Зрізане біля водойми гілля, мешканці Браїлова утилізовують випробовуванням саморобного подрібнювача деревини, який зібрав їхній сусід Олег Перепачаєм.

А жінки з Люлинець запрошують до прибирання віршами.

Органічне сміття – хмиз, гілля, листя згодяться при господарствах для опалення та підживлення ґрунтів. То на вторинній сировині можна навіть заробити.

«Кілограм пет-пляшки коштує приблизно дві гривні – дві з половиною гривні. Відповідно, якщо це сто кілограмів, це 250 гривень. Найдорожче – це алюмінієва баночка. Кілограм алюмінієвої баночки коштує десь 15 гривень. На сьогодні макулатура піднялась в ціні. Буває зараз 3,50 закупка в населення, чотири гривні. Ми, наприклад, приймаємо на своїх пунктах. А якщо люди привозять на базу, то ми ще й більшу ціну даємо», - розповідає Ольга Малиновська, заступник директора однієї з місцевих компаній, яка здійснює закупівлю вторинної сировини та приймає на утилізацію небезпечні відходи.

Ольга не перший рік працює у цій галузі. Розповідає, якщо протягом минулого року їх компанію після суботників запрошували забрати сміття 5-6 разів, то лише за минулий тиждень вже тричі.

«Ми приїжджаємо безплатно. У нас є витрати на те, на те, щоб приїхати. Щоб це був автомобіль, водій і обслуговування.Якщо це у межах міста, буває таке, що ми ще й виплачуємо кошти за це. Якщо далеко їхати, якщо це громада, і у нас великі витрати,то ми просто забираємо вторинну сировину на переробку», - зауважує вона.

Якщо по всій Вінниччині тільки привчаються до сортування сміття, то мешканці Іллінців вже давно звикли розкидати по контейнерах окремо: папір, метал, пластик, поліетилен. До речі, з двох останніх другий рік ту виробляють тротуарну плитку та вкладають нею територію по всій своїй громаді. Для цього спеціально купували обладнання зроблене на заводі у сусідньому Барському районі.

«Перше за все – це екологічна складова. Якщо ми дбаємо про людей, значить ми у першу чергу повинні з вами подумати за екологію. А екологія – це добробут людини. Це її життя і її існування», - підкреслює міський голова Іллінецької ОТГ Володимир Ящук.

Сортувати та здавати вторинну сировину, або ж наслідувати приклад Іллінецької громади радять екологи. Чим менше будуть викидати на полігони, тим менше їх буде з’являтися.Як офіційних, так і стихійних.

«Зменшення навантаження на полігон – це впливає надзвичайно позитивно. Тому, що якщо відбираються не органічні продукти, значить зменшується кількість фільтрату. Значить зменшується кількість випадів в атмосферне повітря», - начальник Державної екологічної інспекції Вінницької області.

Весняні толоки на Вінниччині триватимуть до святкування Великодня християнами східного обряду. Завдяки державним святам у травні цього року в Україні двічі будуть тривалі вихідні. А це значить, чимало громадян виїжджатимуть відпочивати на природі.Відтак, сміття може знову з’явитися у парках відпочинку, лісах, пляжах та вулицях. І тому виникає питання, якщо стільки людей його збирає на суботниках, то хто ж його тоді викидає?

Також нагадаємо, зібране сміття у жодному разі не можна спалювати. І користуються відкритим вогнем для знищення сухої трави, гілля та вторинної сировини. Часто буває, що вітер поширює вогонь на кущі, чагарники, лісові насадження. І нерідко це призводить навіть до людських втрат. З початку цього весняного сезону службою порятунку здійснено 280 виїздів на займання в екосистемах. Вогнем знищено понад 240 гектарів такої рослинності.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі ‒ https://t.me/vinnitsa_info.

Вінниця.info, фото і відео власні та з соціальних мереж.