Економіка

Як громадам не втрачати гроші на землі: у Вінниці головам ОТГ розказали механізми «заробітку»

12 березня 2020, 10:38

11 березня у Вінниці відбувся семінар для голів об’єднаних територіальних громад на тему «Як ОТГ отримувати більше надходжень від землі?». Оскільки податки від земельних ділянок на території ОТГ – один з основних шляхів наповнення місцевого бюджету, для керівництва громади важливо знати, яким чином вони зможуть отримати більше коштів зі своїх територій. Про шляхи «заробітку» розповідали представники компанії SmartFarming на основі досвіду територіальних громад з інших регіонів Україні, які долучилися до їхнього пілотного проекту.

Перший етап – збір інформації

Першочерговим етапом є збір наявної статистичної інформації.

«Ми отримаємо певну зведену картинку, яка з одного боку дає нам інформацію про наявні в громаді земельні ресурси. З іншого – ми можемо розуміти певні проблеми, з якими стикаємося при управлінні таким ресурсом. Ми отримаємо «паспорт громади», тобто, характеристику, яка показує кількісні та якісні показники: які землі, з чого вони складаються, яка їхня структура.

Ми стикаємося проблемами, які разом з громадами починаємо виявляти вже на перших етапах зведення статистики. Ми бачимо – накладна для земель і площа земель в сільськогосподарському обробітку. А землі ці, по суті, не повинні оброблятися, як сільськогосподарські території.

Далі ми отримуємо розподіл земель за цільовим призначенням та видами землі. Враховуючи цю інформацію, ми можемо її чітко розділити на державну, комунальну й приватну власність. Зрозуміти, з яких складових вона складається. Адже, для кожної з громад – це індивідуальна картинка. Також в нас може бути земельна ділянка, коли в нас нема її власників. Ми ніби зібрали всю інформацію, але не змогли дізнатися про її власників.

Зводячи всю наявну інформацію, ми отримаємо «економічний паспорт» громади. Ми розуміємо, де землі нашої громади якісніші і, відповідно, дорожчі, а де землі менш якісні – і тому дешевші. Це в майбутньому може трансформуватися в «інвестиційні паспорти», коли ви будете залучати інвестиції, і відповідно, ви розумітимете категорію своїх земель та зможете конкретно робити вже цілевказання туди, куди це потрібно», – розповідає лектор від компанії SmartFarming Назар Малиняк.

Крок другий: виявлення «темних» ділянок земельних ресурсів

Звівши наявні дані, можна отримати характеристику структур земель окремої громади та інформацію, хто є основними користувачами. Тобто, про юридичних та фізичних осіб.

І тут варто перейти до аналітики земельних ресурсів: що обробляється, а що не обробляється. До прикладу, в громади є певна проблема – відсутні дані про оренду. В ОТГ розуміють, що у них витрати за загальний показник 100% земельних ресурсів громади – це витрати за те, що в них обробляють. Наприклад, 90%, насправді, а 10% - це землі, які обробляють, але в керівництва ОТГ відсутні дані про оренду. І тут громада для себе виявляє, що окрім статистичної інформації, певні проблеми. Є частина земель, яка не обробляється, а є землі, які не орендуються ніким, але їх обробляють. І це важлива проблема, яку треба вирішити задля подальшого прозорого наповнення бюджету.

Маючи на попередніх етапах зведену інформацію про нормативно-грошову оцінку і кількість земель у володінні тієї чи іншої особи, можна зрозуміти, яка загальна вартість таких земель в їх володінні, аби оперувати цими даними в своїй роботі.

На цьому етапі статистичне зведення завершується.

Якщо в своїй роботі керівники громади зупинялися на цьому етапі, то виникало питання: «А що робити з усією цією інформацією?».

Вирішення проблем

«Тут ми переходимо до аналізу. І от всі ті проблеми, які ми виявляли, ми виділили в окрему табличку. На прикладі тієї ОТГ, де ми все це виконували, ми виходимо на певний показник в майже 6,5 тисяч гектарів по громаді. Це суттєва площа, і з нею треба суттєво розбиратися. Бо якщо звести це все до принципу нормативно-правової оцінки, ми отримаємо немаленький бюджет», – розповідає лектор. Окремо фахівець виділив так звану «карту ризиків».


«Кожна з цих проблем: накладання земельних ділянок, відсутні ділянки – має певний алгоритм свого вирішення.

Для прикладу, в нас є ділянка на публічній кадастровій карті, нам невідома її форма власності, ми для себе виясняємо: обробляється вона чи не обробляється. Якщо вона обробляється, ми говоримо про те, що є три показники, які повинні дотримувати бюджет: це плата за землю, це частина податку на доходи фізичних осіб і це орендна плата. Якщо не обробляється, то, відповідно, в нас є земельний податок і плата за землю. Але це проблема, і нам треба з нею працювати.

Якщо ми оцінимо все це у вигляді фінансових показників, кожну з цих проблем «переведемо» з гектарів у гроші, ми отримаємо певний бюджет.

На нашому прикладі окремої громади, з якою ми працювали, фінансові ризики були оцінені в майже 2,8 млн гривень. Громада, провівши певну роботу, витративши на це певний бюджет та час, отримує цифру, яка, очевидно, буде набагато більшою в очікуванні, аніж кошти, які виділялися на роботу та, знову ж таки, затрачений час.

Ми розуміємо, що якщо в нас виникають питання тіньової оренди в рамках нашої громади, то це питання комунікації. Ми знаємо контрагентів, фізичних і юридичних осіб. Ми маємо розуміння, до кого треба звертатися з тими чи іншими питаннями, і відповідно, комунікуючи з фермером-фізичною особою, можемо досить швидко і просто вирішувати такі питання. Досить підтвердження того, що там відбувається, адже не завжди є умисел незаконного використання землі. Може також виявитись, що характер проблеми має технічну складову, і це вже не питання комунікацій, а питання технічної роботи.

В даному випадку ми говоим про те, що ці 2,8 млн – спочатку трансформуються в зусилля громади щодо наведення порядку користування. І лише після цього вже проводяться аукціони, внутрішні договори оренди. Переводимо ситуацію в зрозумілий нам та прозорий механізм наповнення бюджету. В кінцевому вигляді, так чи інакше, ця сума – є тим «лакмусовим папірцем», який показує ефективність роботи громади з земельними ресурсами.

Громада, яка була використана для прикладу, пропрацювала майже рік для того, щоби розібратися частково з виявленими проблемами. На сьогодні вони ще не всі вирішені, але вже є результат. Аналіз даних, робота з ними – це тривалий процес».

Автоматизація роботи

Є ГІС-система, яка дозволить мати весь масив земель громади в електронному вигляді і оперувати ним, коли це потрібно для цілей громади. Що автоматизація дає на практиці? Якщо говорити про земельні ресурси, то вся інформація з різних джерел буде в одному вигляді. Швидкість прийняття управлінських рішень має значно збільшуватись. також присутнє управління комунікаціями в рамках певної громади, тому що одна справа – комунікувати з 10-20 особами на день, а інша – коли в громаді декілька тисяч людей чи декілька десятків юридичних осіб, які працюють на території ОТГ. Дана система значно спрощує цей процес та взаємодію з місцевим бізнесом для того, щоб розуміти його потреби.

Ознайомитись з можливостями систем автоматизації та більш детально – зі способами наповнення бюджету громади – можна на сайті компанії SmartFarming.

Вінниця.info

Теги: ОТГ бюджет 
Матеріали по темі