Як вінничани допомогли Слов'янську повернутися до життя

 На другий день після звільнення головного форпосту терористів на Донбасі, у Слов'янськ зайшов вінницький батальйон МВС, який три тижні "приводив до тями" окуповане місто.

Тепер його майже не впізнають, ті, хто пережив три страшні місяці окупації міста путінськими терористами на чолі з сумнозвісним бойовиком Ігорем Гіркіним-Стрєлковим. Якщо у перші дні після звільнення на вулиці не було ані душі, навіть собак і котів не зустрінеш, то зараз тут вже мирно гуляють молоді сім’ї з дітьми, а біля під’їздів з’явилися бабусі, які все про всіх (сусідів) знають.

З кожним днем все більше і більше народу з'являється в місті. У напівпорожній Слов’янськ, в якому до окупації мешкало 120 тисяч жителів, вже повертаються його мешканці. Вони були змушені тікати зі своїх домівок, аби залишитися живими. І нехай прибрані ще не всі барикади, і тривають перебої з водою, не всі магазини відкрили свої двері покупцям, все одно в Слов’янськ повернувся довгоочікуваний мир й місто почало відновлюватися. І лише окремі руйнування на будівлях та спалена бронетехніка на в’їздах у місто нагадує про те, що тут було з квітня до початку липня.

- Спочатку я у погребі сиділа, а потім в Ізюм виїхала. Там мене приютили зовсім не знайомі мені люди. Приютили й накормили. Там я мешкала два тижні перед тим, як повернутися у звільнене місто, - каже пенсіонерка Людмила, що мешкає на вулиці Бульварній (мікрорайон Артема, який найбільше постраждав від постійних обстрілів терористами).

Зведений батальйон УМВС у Вінницькій області на східному фронті вже майже два місяці. Спочатку вони були наблок-постах під харківським Ізюмом, потім їх перекинули "зачищати" звільнений Нацгвардією Красний Ліман та безпосередньо на блок-пости навколо Слов’янська, а з 7 липня вони виконували завдання по наведенню порядку та охороні миру в самому Слов’янську, розмістившись у гуртожитку місцевого авіаційного коледжу

- Перед нами (під час окупації - авт.) тут квартирувалися десантники з Самари (Російська Федерація). Ми їх безпосередньо не бачили, але сліди свого перебування вони залишили добрі, - каже один із колишніх вінницьких "беркутівців", який тепер звільняє Україну від російських окупантів.

Тікаючи зі Слов’янська путінські терористи залишили дуже багато "сюрпризів й подарунків" українським військам.

- Вони покидали дуже багато зброї. Але майже вся вона була замінована. Мінували професійно. Наші піротехніки більше тижня "виколупували" багаточисельні розтяжки, фугаси. Навіть трупи загиблих бойовиків були усі заміновані, - продовжує вінницький "беркутівец". - Пам’ятаю, як зайшли на пошту. Піднялися на четвертий поверх, а там усі приміщення завалені зброєю, яка як мереживом була обтягнута проводами. Покликали саперів, і лише через 16 годин змогли спокійно зайти у приміщення й вилучити зброю.

Ну а Вінниця, як може підтримує своїх бійців на Сході. Тож 26 липня вінничани у Слов’янську отримали чергову "посилку" з тилу - 10-тонний вантаж із харчами, водою, техзасобами, бронежилетами та іншими "вкусняшками", що полегшують виконання бойових завдань. Правда розвантажити усе це добро вже довелося в іншому місці. У суботу, вінницький зведений батальйон перекинули на нове місце дислокації - у Костянтинівку, яка знаходиться на 50 кілометрів ближче до Донецька. Там вінницькі правоохоронці будуть звільняти місто від "зальотних" груп терористів, які просочилися у це місто з метою влаштування терактів.

Ну а ми побажаємо їм виконати своє завдання без втрат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИННИЦА.info