Політика

Юлія Тимошенко: Влада сама генерує радикалізм суспільства своєю глупістю та жадібністю

31 січня 2011, 18:48

Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Українська правда

Після президентських виборів у Віктора Януковича був шанс нанести вирішального удару по Юлії Тимошенко і позбутися цього головного болю. Все, що треба було: забути про її існування. Втім мудрості не вистачило.

При чому Віктор Янукович виявився рішучішим за Леоніда Кучму - він справді збирається зробити Тимошенко судимою. І сьогодні в неї значно менше шансів на порятунок - судова влада, яка врятувала Тимошенко у 2005-му, тепер контролюється з Банковою значно жорсткіше, ніж у часи Кучми.

Чому вчорашній партнер по переговорах Віктор Янукович вирішив зачистити опозицію - відповідь на це питання. Українська правда шукала разом з Тимошенко.

Ми зустрілись в партійному офісі БЮТ в Києві. Юлія Тимошенко прийшла з розпущеними волосами і в гарному настрої. Втім роками вироблена звичка себе не підвела: вже за кілька хвилин в голосі Юлії Тимошенко з’явились ноти офіціозу. Про щирість сказаного судити самим читачам.

- Пані Тимошенко, ви не вважаєте, що причина ваших теперішніх негараздів – те, що ви не привітали Януковича з перемогою, а в день інавгурації не здійснили цивілізовану процедуру передачі влади? Тобто не визнали його обраним президентом?

- Відкрию вам таємницю: я його й зараз президентом України не вважаю. По-перше, він нечесним шляхом потрапив на цю посаду, і тут ніхто моєї думки не змінить. Згадайте тільки зміну закону про вибори президента перед другим туром на користь фальсифікації.

По-друге, він щодня працює проти України, демонтує її національні інтереси, не поважає її історію. По-третє, президент зовсім не любить людей - ні на сході, ні на заході, ні на півдні, ні на півночі України, не служить їм.

Складно уявити собі з таким анамнезом президента будь-якої іншої країни. Безумовно, він де-факто займає цю посаду, але за багатьма ознаками не відповідає їй. А що стосується цивілізованої передачі влади, то нагадаю, що її передає президент – президенту, а не прем’єр – президенту. Мені здається, що ця передача, а точніше здача, пройшла "цивілізовано", за всіма заздалегідь узгодженими поняттями.

- Коли Ющенко, в тому числі завдяки й вам прийшов до влади, багато хто в Україні вважав це також незаконним. Але його перемогу визнали, тому що частина країни за нього віддала голос. 

- В принципі, 2004 рік не так далеко від сьогодення, і ті події я пам’ятаю досить яскраво. Насправді, ніхто з табору опонентів Ющенка з технічних причин не міг привітати його з перемогою, тому що вони знаходилися на шляху до інших держав, а хтось уже був у шкурах пінгвінів в Антарктиді. Але Ющенко, між іншим, переміг чесно.

- Якщо ви не визнаєте Януковича президентом, тоді в якості кого ви до нього проситесь на зустріч? Ви таке прохання передавали неодноразово.

- Я не визнаю Януковича президентом ні по духу, ні по суті. І не я одна, нас таких дивних - мільйони. Я публічно, через ЗМІ не просилася, а наполягала на зустрічі з ним, у відповідальні етапи життя країни, коли я ще вірила, що ми можемо якимось чином зупинити трагічний розвиток подій. Але сьогодні я переконана, що всі ці рятівні розмови вже ні до чого не призведуть.

Ця влада нагадує важкий асфальтоукладник, який летить з гори, і наше завдання – зробити так, щоб якомога менше людей та ключових державних інтересів опинилося на його шляху.

- Нещодавно у збірці статей Бориса Березовського "Мой Майдан Незалежности" ми виявили лист до вас, де він дає вам рекомендації, як слід діяти новій владі у 2005 році. Він радить, що опозиція має бути під кримінальним переслідуванням, і не мати часу вам заважати, а тікати закордон і шукати там притулку. Чи не шкодуєте ви, що не втілили ті рекомендації в життя?

- Об’єктивно, вони і так всі були закордоном. Пам’ятаю, Віктор Андрійович їх "з собаками" шукав по всьому світу, щоб підписати з ними спочатку "меморандум", а потім "універсал"...

А є така збірка статей Березовського? Непогано було б, щоб мені такі листи пред’являли хоча б у рік їх написання, а не через шість років. Я такого листа не читала. Але навіть якщо він писав такий лист, то явно не за призначенням. Генеральний прокурор призначається указом президента, а не прем’єр-міністра. Важко уявити, що така досвідчена людина, як Березовський написав лист не на ту адресу.

- Він тоді сприймав вас і Ющенка як єдине колективне ціле.

- Це я так сприймала, а Березовський ніколи не був настільки наївним.

- Якби ви стали президентом у 2010 році, ви б не діяли так само, як Янукович: не переслідували би чиновників, які призначали своїх водіїв на відповідальні посади, або зловживали своїми повноваженнями? Ви би їм це пробачили?

- Мої плани були діаметрально протилежними. Я вірю, що досить скоро ми зможемо втілити їх в життя. Нами розроблена модель розбудови незалежного справедливого правосуддя, де судам надається право за заявою громадянина порушувати кримінальні справи проти чиновників та розслідувати їх у судовому процесі. Ми б провели демонополізацію органів досудового слідства, і вже не треба було б брати дозвіл у політизованої прокуратури на кожен процесуальний крок.

Все це викладено в тому проекті Конституції, який я хотіла втілити в життя влітку 2009 року. І якби це відбулося, то всі "вори в законі" на всіх посадах відповідали би за свої вчинки, і порядок ми наводили б не вказівками окремого президента, а силами всього суспільства. Швидко, жорстко та справедливо. Так, власне, і буде…

- Тобто ваша головна претензія до цієї влади – те, що вона переслідує, але не всіх?

- Ні. Моя претензія до цієї влади досить глобальна. Вони не люблять Україну, не служать Україні, вони не примножують щастя українців, вони руйнують Божу місію України, яку вона за призначенням несе світу. Діагноз невиліковний.

- Ви якось сказали в інтерв'ю "Українській правді", що з самого дитинства, ще коли помер Леонід Брежнєв, ви вірили, що будете керівником держави. Ви і зараз вірите, що колись станете президентом України?

- Сподіваюся, ви пам’ятаєте, що з Брежнєвим це був жарт. Ризикую виглядати трохи банально, але для мене не має значення, де, в яку хвилину часу буду знаходитися я. Зараз мене хвилює, де буде Україна в найближчий час та в стратегічній перспективі.

- Дипломатична відповідь. Ви будете ще раз боротися за посаду президента?

- Я вірю в іншу Україну. А кому буде доручено будувати її, це вирішить народ на виборах, якщо взагалі піде на наступні вибори. Людей за останні роки - як на сході, так і на заході - довели до такого стану, що при слові "політика" у них рука тягнеться не за бюлетенем, а за автоматом.

- Під час однієї з ваших поїздок до Парижа в статусі прем’єра на питання, чи будете ви в разі обрання президентом закручувати гайки, ви сказали: "Ми будемо закручувати все, що можна закрутити, і зробимо все, щоб ця країна була сильною". Це те саме, що каже зараз Янукович. Чим це відрізняється – ті гайки, які ви хотіли закрутити - і ті, які закручує Янукович?

- Новий президент "закручує гайки" на правах, свободах та гаманцях українців так, що злітають різьби та шляпки. А я планую закручувати гайки, зупиняючи корупцію, хаос та ідіотизм в українській владі.

Я все зроблю для того, щоб після останніх президентських виборів в Україні закінчився час єднання народу лише навколо окремих прізвищ або партій. Зараз треба об’єднатися навколо єдиного бачення нових, ефективних, справедливих правил організації життя країни. Але прописано це має бути не у рекламних флаєрах, а в новій Конституції.

У Новій Конституції ми зобов’язані передбачити механізми захисту прав і свобод, а не лише їх декларації; механізми впливу громадян на всі гілки влади в постійному режимі, а не тільки під час чергових виборів. Нова Конституція мусить забезпечити правильний баланс між гілками влади та передбачити запобіжник від їх злиття в авторитарному екстазі в одну "дубіну".

Нова Конституція мусить викарбувати на скрижалях працюючу систему правосудних судів та рівну відповідальність громадян, посадових та обраних осіб перед законом. В новій Конституції треба передбачити обов’язковість роботи суспільного телебачення та радіомовлення.

Ця Конституція в подальшому мусить мінятися не двома третинами, а трьома чвертями голосів у парламенті.

Я переконана, що найближчим часом концепція такої Конституції, створена в тому числі відкритим голосуванням інтернет-користувачів, буде оприлюднена на сайті "Україна третього тисячоліття".

- А вам не здається, що простих громадян України взагалі мало цікавить Конституція? Їх цікавить, щоб були справедливі зарплати. Тому задум, що люди мають підключитися до обговорення вашого проекту Конституції, наперед утопічний.

- Є два варіанти. Або на чергових виборах треба об’єднуватися лише навколо ковбаси і м’яса, або другий варіант - навколо ідеї, я підкреслюю - ІДЕЇ, яка узагальнює в собі прагнення до свободи, до справедливості, до справжніх цінностей. Ідеї, яка дозволить кожному реалізувати свій потенціал та добитися, в тому числі, і добробуту.

Якщо люди дійсно готові об’єднуватися лише навколо шлункових цінностей, можливо, Янукович – найкращий вибір, але тільки на період передвиборчої кампанії, потім він теж непридатний. Всі його реформи забезпечують їжею тільки одну систему травлення – олігархат.

- Хіба це не ви розбестили виборця, привчили їх до "шлункових цінностей", коли почали платити по тисячі гривень, або роздавати перед виборами "швидкі допомоги" з вашим прізвищем, або земельні акти, вкладені в обкладинку з вашим портретом?

- Одне з завдань уряду – відновлювати справедливість в усіх сферах життя. Мене дивує ваше питання щодо повернення заощаджень, бо воно іде врозріз моєму розумінню прав людей на приватну власність.

Якщо ми говоримо, що право на приватну власність у окремих родин на заводи і пароходи, які вони отримали внаслідок нечесної приватизації, треба свято зберігати, то хто дав право молодій незалежній державі забирати гарантовану приватну власність людини – її заощадження в банку, які вона збирала все життя, відмовляючи собі в задоволенні навіть елементарних потреб?

Я вважаю, що це одна з найбільших несправедливостей в Україні. І якщо держава хоче бути не клептоманом, то вона зобов’язана віддати людям цей борг.

Те ж саме стосується актів на землю під сільськими хатами. Це приватна власність, яка закріплена законом. Який мародер придумав, що за оформлення цих "безкоштовних" за законом земельних актів треба платити більше, ніж коштує сільська хата?

А щодо портретів - не переймайтеся. Портрети вас обох я бачу біля кожної вашої статті чи запису в блозі. Щоденно їх проглядають сотні тисяч людей, і нічого. Симпатичні обличчя, мені подобаються:)

- Погано те, що на автомобілях "швидкої допомоги" стояло ваше прізвище. І земельні акти теж роздавали у обкладинці з вашим портретом...

- Посади президента, прем’єр-міністра, міністра – це політичні посади, їх займають політики. Політики звітують перед суспільством та обираються народом. Тому невід’ємною частиною роботи політиків є публічність їх діяльності. І мені не соромно, що наш уряд постачав спеціальний транспорт для сільської медицини.

Краще напис на машині "Програма для сільської медицини уряду Тимошенко", яка рятує життя тисячам людей, або фотокартка на привітальній листівці в зв’язку з видачею безкоштовного акту на землю для селян, ніж портрет Януковича на Межигір’ї або на десятках тисяч рекламних щитів, розвішаних та розставлених по всій Україні, які коштують значно дорожче, ніж все, що мій уряд витратив для селян.

- Ви можете уявити, що Ангела Меркель з передвиборчим туром їздить по регіонах Німеччини, роздає "Швидкі допомоги" з написом "Швидка допомога від Ангели Меркель", і при цьому соціал-демократи не сприймають це як зловживання владою перед виборами?

- В Німеччині вже давно все в порядку з швидкими допомогами, і не тільки з ними. До речі, моїй двоюрідній сестрі Тетяні Шараповій робили складну операцію у період виборів у Німеччині. Їй, як і іншим мешканцям готелю, в день виборів передали шампанське від партії Ангели Меркель та закликали підняти бокал за свято свободи – вибори. Каже, що було дуже приємно.

- Це виглядає неправдоподібно.

- Це було в місті Фрайбург в готелі "Коломбо". Кожен політик у кожній демократичній країні світу намагається всі свої добрі справи робити публічно. А система безкінечних виборів в Україні, на жаль, завжди змушує політика думати про політичну рекламу.

- Тобто, якби Янукович як прем’єр-міністр перед виборами президента роздавав акти на землю зі своїм портретом і "швидкі допомоги" зі своїм підписом, ви б це зустрічали оплесками?

- Перед президентськими виборами 2004 року Янукович зробив пенсіонерам 20 гривень доплати на один місяць. Сьогодні, як, власне, і в усі попередні часи, мости, станції метро, дороги відкриваються в присутності або президента, або прем’єр-міністра, або мерів міст.

Кожен відрізок дороги завжди супроводжується перерізанням стрічки в присутності політичних лідерів. Подивіться на наші вулиці та знайдіть хоч один рекламний щит без голови президента з природньою посмішкою.

- Це радянська звичка! І ці мости не називають "Міст імені Януковича".

- Краще міст "імені Януковича", ніж Межигір’я з бідними змерзлими кенгуру "імені Януковича" або РосУкрЕнерго "імені Януковича". Політична робота передбачає максимальну публічність. Я не бачу нічого поганого в тому, що позитивні досягнення будь-якого уряду і будь-якого президента рекламуються та дають суспільству позитивні емоції.

- Але ж ви це робили не за власні гроші, а за бюджетні...

- Це не відповідає дійсності. Як і всі кандидати в президенти, я виготовляла інформаційну та програмну продукцію з виборчого фонду. Якщо ви мені пред’явите хоч одну платіжку на витрату державних грошей, яка б підтверджувала, що рекламна продукція робиться за бюджетні гроші, я вибачусь і перед країною, і перед вами. Але ви не знайдете таких платіжок, бо їх немає.

- Тобто ви брали акт на землю, зроблений за державні кошти, і вкладали в брошуру, зроблену за кошти партії "Батьківщина"?

- Враховуючи, що в цей час ішла виборча кампанія, ми одночасно роздавали нашу інформаційну літературу. Якщо це мій найбільший злочин на фоні всього, що сьогодні відбувається, значить, не всі політики все ж таки однакові.

- Ви не думаєте, що ваші таємні переговори з Януковичем, які ви вели протягом півтора року за зачиненими дверима, зрештою підірвали довіру до вас у ваших виборців?

- По-перше, не півтора роки, а декілька літніх місяців. По –друге, не дуже вже й таємні. По-третє, я вела їх, бо розуміла, що тили демократичних сил вже настільки зраджені та продані, що Янукович цілком може перемогти на президентських виборах, що означало перемогу мафії.

Рейтинги в той час для мене не мали значення. Я намагалася всіма силами прийняти Конституцію з парламентською формою правління для того, щоб захистити державу від можливого приходу на президентську посаду будь-якого диктатора.

Як довів час, тоді я все робила правильно. Якби мені це вдалося, сьогодні в Україні була б парламентська форма правління, і не було б такої корупції та авторитаризму. Якби повернути той час, я намагалася б зробити це з подвоєною силою.

- Коли ви зрозуміли, що треба вести ці таємні переговори з Януковичем?

- Це сталося, коли я зрозуміла, що президент країни Віктор Ющенко разом з СБУ, Генеральною прокуратурою, Національним банком та з іншими своїми президентськими можливостями стоїть на їх боці, та майже всі канали центрального телебачення, які контролюються олігархією, працюють на свого "кандидата".

Саме тоді я зрозуміла, що чесних виборів не буде і що кримінальний авторитаризм практично невідворотній. Тому я вважала, що єдиним захистом від гри ва-банк, де на кону стоїть країна, може бути прийняття Конституції з парламентською формою правління, зі справжнім правосуддям.

- Ви тоді чимало розмовляли з Януковичем, досить глибоко його відчували. Що це за людина взагалі?

- Саме тому, що я мала можливість багато годин спілкуватися з цією людиною, я утвердилася в своєму рішенні щодо прийняття Конституції з парламентською формою правління. Україну треба було захистити. Більше немає чого коментувати цю тему.

- Де саме ви зустрічалися?

- Мені не вдалося реалізувати цей план. Немає ніякого сенсу говорити про місце і час.

- І ви не скажете, чи був на цих зустрічах присутній Віктор Медведчук?

- При чому тут окремі прізвища? Я намагалася зробити державницьку справу, намагалась не допустити великої біди, яка розгортається сьогодні, а ви шукаєте якісь інтриги. У мене просто є прохання цю тему не продовжувати, тому що, на жаль, змінити Конституцію з президентської на парламентську форму правління мені не вдалося.

- Так склалося, що решта учасників опозиційного табору вас бояться – вашого авторитету, харизми, сили. І вся опозиція самовільно об’єднується проти вас, тому що вони остерігаються, що у вашій тіні їх просто не буде, вони розчиняться. Як у цій ситуації об’єднувати опозицію?

- Прямо таки вся опозиція об’єднується проти мене? Ви не перебільшуєте? Я думаю, не треба дезінформувати суспільство. Тому вперше я хотіла б розвінчати цю бадьору концепцію про об’єднання всієї опозиції. Якщо ми і далі будемо, як фетиш, декларувати цю мету, то цей шлях приведе до повної поразки демократичної України.

Політтехнологія Партії регіонів, яка дуже добре була проплачена та організована під час президентської кампанії, продовжується. Ця технологія називалася "проти всіх". Хочу віддати належне американській компанії Пола Манафорта – "розвели українців, як кролів".

Сьогодні вони продовжують цю стару стратегію, але в більш сучасному варіанті, як підготовку до парламентських виборів. Політтехнологи Януковича формують три нібито опозиційних блоки, створюючи ілюзію розколу опозиції.

Перший блок - це опозиційні сили, які оплачені, контрольовані Партією регіонів і є її невід’ємною частиною. Такій опозиції дозволено дозовано критикувати владу, симулювати опозиційну діяльність. Чи можна об’єднатися з опозиційним філіалом Партії регіонів? Відповідь зрозуміла.

А на фоні цього лунає головний політтехнологічний меседж: "Бачите, опозиція не може об’єднатися". В результаті суспільство повністю дезорієнтоване. Момент істини наступить вже потім, в парламенті, коли "конструктивна опозиція" об’єднається з Партією регіонів для того, щоб нібито робити економічні реформи, але насправді зацементує сьогоднішню владу та отримає свою частину політичного бізнесу.

Другий опозиційний блок – це опозиція, яку дуже добре годують, підтримують інформаційно на телевізійних каналах олігархії. Завдання цієї "опозиції", якщо вона пройде в наступний парламент, бути "проти всіх", не допустивши створення проукраїнської більшості.

Під час наступних президентських виборів цій "опозиції" заготували роль Комуністичної партії взірця 1999 року, тільки навпаки. Їх планують вивести в другий тур з Януковичем та залякати Україну крайнім радикалізмом так, щоб ніхто навіть не мріяв про переобрання діючого президента.

І є третя частина опозиції - в яку об’єдналися всі, хто має силу та відповідальність боротися.

Ця опозиція являє для влади реальну загрозу, як сьогодні, так і в майбутньому. Цю опозицію саджають у тюрми, дискредитують, ізолюють від ЗМІ. Не допускають до участі у місцевих виборах, зачищають всіма підручними засобами. Якщо суспільство буде проінформовано про ці плани, ці плани будуть зруйновані.

- Назвіть, кого ви маєте на увазі в кожному випадку?

- Враховуючи, що я представляю одну з опозиційних партій, я принципово не буду називати жодного прізвища. Я вірю в інтелект українського суспільства, яке розбереться у високих політичних технологіях самостійно та не дасть себе використати втемну.

Можу тільки сказати про стратегію нашої політичної команди. Ми об’єднуємо партії, які не симулюють свою опозиційну діяльність, а насправді готові боротися. Сьогодні таких партій достатньо, вони стратегічно визначилися. Ми йдемо з ними разом. Це "Батьківщина", "Народний Рух України", "Народна самооборона", партія "Реформи і порядок", Європейська партія, думаю, будуть і інші. Ми відкриті для співпраці.

- Очевидно, наступні вибори будуть за змішаною системою. Тобто навіть якщо уявити, що рейтинг ваш буде такий, яким він є зараз, ви не зможете претендувати більше ніж на 100 депутатів з 450.

- Так, оточення президента планує прийняти новий закон про вибори до Верховної Ради. Такий самий, як про вибори до місцевих рад. З тією ж самою системою фальсифікації, яка спрацювала під час місцевих виборів: підконтрольні виборчі комісії та мажоритарні депутати. З комісіями їх плани зрозумілі – просто написати протоколи, не рахуючи бюлетені.

З мажоритарними депутатами складніше. Вони виставлять на мажоритарні округи всю олігархічну братію та профінансованих ними чиновників. Округи покриють товстим шаром тіньових грошей. Випадкових героїв, які їм не присягнули, будуть намагатися знімати з виборів.

Добре було б змінити закон про вибори до Верховної Ради та передбачити вибори за відкритими списками, але при цій владі це зовсім неможливо. Найменше зло – зберегти існуючу систему виборів з суттєвим покращенням якості списків. Але, якщо вони перейдуть на змішану систему, ми запропонуємо суспільству систему протидії, яка, на наш погляд, є дієвою.

Я хотіла би, щоб українці після досить успішних майданних революцій зробили в своїй країні революцію інтелектуальну. А це значить голосувати не внаслідок першої рефлексії на добре зроблену рекламу на телебаченні, а хоча б один раз за двадцять років підійти до вибору інтелектуально і осмислено.

- Однак саме ви налаштували виборця голосувати за красиву рекламу! Згадайте віртуальні образи минулих виборів: "Юля і ТигрЮля", коли замість програми люди обговорюють зовнішність кандидата. На цьому будувалася саме ваша виборча кампанія багато років.

- Мені здається, всі кандидати в президенти в усьому світі мають рекламні плакати зі своїми обличчями – від Обами до Януковича. Я – не виключення. Ви ж не женоненависники? Щиро вірю, що ви читали наші партійні програми, знайомилися з нашими офіційно переданими до ЦВК програмними засадами. Я не думаю, що ви цього не знаєте.

Думаю, що скоріше за все, ви також змогли прочитати більш ніж 300 законопроектів, які наш уряд вніс до Верховної Ради. Цей законодавчий пакет міг забезпечити комплексні перетворення в нашій державі. Але хто за них голосував?

Всі майбутні кандидати в президенти жили за принципом – чим гірше для країни, тим краще для них. Серед цих законів, до речі, були такі доленосні документи, як бюджетний кодекс, 18 законопроектів, які давали можливість звільнити малий і середній бізнес від іга бюрократії, 3 антикорупційних закони, узгоджених з європейськими структурами, і багато іншого.

Але ви праві в тому, що акценти в усіх попередніх виборчих кампаніях всіх кандидатів в президенти ставилися на особистість, на прізвище, на лідера. І мені здається, що це недоліки молодої української демократії, які з досвідом будуть виправлені.

- Тобто і ваша помилка також?

- Так, я готова її визнати. Я вважаю, що зараз у нас є шанс нарешті перейти від голосування за образи до голосування за усвідомлений новий алгоритм нашого життя, а значить, за нову Конституцію. Її текст до парламентських виборів має пройти широке обговорення і отримати вищу суспільну легітимізацію.

- Якщо згадати короткий проміжок життя після другого туру виборів президента і до інавгурації Януковича - ви тоді вели переговори з Ющенком, щоб змінити генерального прокурора. Тобто щоб Янукович був змушений жити з тим генпрокурором, якого ви з Ющенком узгодили. Чому ви це ініціювали? Ви вже тоді прогнозували переслідування вас при Януковичі?

- Я просто відчувала, що в країні настають важкі часи. І навіть в той момент намагалася провести переговори з екс-президентом Ющенком, щоб утримати демократичну більшість у Верховній Раді, мінімізувати трагічні наслідки нового правління для України. До речі, ці переговори, як завжди, завершилися тим, що Партія регіонів через декілька годин була поінформована про їх зміст.

Незаангажований владою генеральний прокурор міг би не допустити угод про Чорноморський флот, здачі національних інтересів в таких вражаючих масштабах, безправ’я людей, владної клептоманії.

Тому що для будь-якої країни є незрозумілим, коли генеральний прокурор одночасно має рідного брата керівником Вищого спеціалізованого суду по кримінальному судочинству. Тоді просто треба підпорядкувати суди генпрокуратурі, і не ускладнювати питання.

- Але так само у вас був глава Верховного Суду, а його зять був заступником міністра юстиції!

- Голова Верховного Суду Василь Онопенко, можливо, був не кращим на своїй посаді, але його не можна звинуватити в тому, що він свідомо знищив, зачистив, підірвав систему правосуддя, як це сталося зараз. Його зять Євген Корнійчук заарештований, взятий заручником з метою тиску на Василя Онопенка, щоб він подав у відставку з посади голови Верховного Суду та дав, нарешті, їм приватизувати Верховний Суд.

- До речі, як ви сприйняли інформацію про те, що Євген Корнійчук влітку цього року став радником міністра палива та енергетики Юрія Бойка?

- Він неодноразово це публічно спростовував. Якщо б це було так, його б не арештовували.

- Чи співпрацював Євген Корнійчук з групою Фірташа під час роботи в вашому уряді?

- Категорично ні.

- Але судову реформу запровадили у тому числі руками вашого колишнього соратника Андрія Портнова! Ви не шкодуєте, що дали йому дорогу в політичне життя?

- Не демонізуйте рядового чиновника. Андрій Портнов здібна особистість. Але не треба його робити винним за все, що відбувається в системі правосуддя. Всю відповідальність за хаос в Україні несе персонально президент. Він ставить завдання, виконавці втілюють їх в життя.

За пакет законопроектів по знищенню судової системи, крім "групи Портнова" - Олійника, Писаренка та Пилипенка - голосувала вся регіональна тусовка в парламенті. Це більше 250 людей, які імітують, що у них є позиція, мізки та професіоналізм, а не тільки змахи окремих органів рядового Чечетова.

- Сьогодні від вас знову ідуть депутати. Ми це вже проходили в 2006 році, коли Янукович став прем’єром, і ваша фракція стала скорочуватися. Тоді ви казали: "Іуда завжди існує, навіть біля Христа". Зараз від вас пішла чверть фракції. Йдеться не про поодинокі випадки, а про систему формування списків БЮТ. Чому так сталося?

- Біблейських істин ніхто не відміняв. Я думаю, що молодим партіям дуже важко відразу сформувати всі кадри без помилок, відбирати людей, які можуть сповідувати цінності, а не політичне заробітчанство.

Я добре пам’ятаю один з ефірів Савіка Шустера, де він відкрито поставив питання до всієї аудиторії, що була в студії: "Хто з вас готовий був би продати свій голос на виборах, якби запропонували гроші?". Я тоді була просто вражена цифрою, яка висвітилася – 37% людей визнали, що вони готові продати свій голос.

Ви знаєте, що парламент – це дзеркало суспільства. Сьогодні наша команда крок за кроком відбирає тих людей, які здатні тримати удар. В нашій фракції зараз більше 100 людей впевнено стоять на ідеологічних позиціях. Це - великий здобуток в той час, як всі інші фракції просто розчинилися в мільярдах Партії регіонів.

Ідеологічно разом з нами працюють: Рух, залишки Самооборони, Європейська партія та декілька окремих депутатів, наприклад, таких як Ірина Геращенко, Ольга Герасим’юк, Олександр Бондар.

- Ви можете пробачити тих, хто зараз від вас пішов, і знову їх прийняти в свою партію через якийсь час?

- Так, я можу пробачити, але наша співпраця з ними завершена. За 12 років хтось втомився, хтось втратив віру. Я розумію, що дехто з них діє кон'юнктурно. Іноді людина заради посади або грошей може вчинити аморально, але це проявилося лише зараз, передбачити це було неможливо.

Коли починається моральне падіння людини, вона вже не відчуває дна. Я не суддя цим людям, вони самі своє життя обирають. Але більше ніколи цих людей в команді не буде. Я вважаю, що зараз відбувається оздоровлення команди під тиском досить жорстоких обставин.

- Від вас пішло дуже багато людей. Але деякі переходи відверто здивували. Наприклад Микола Баграєв, який організував для вас найбільш публічну складову виборів – тур артистів по країні. Що ви відчули, коли він пішов від вас?

- Для мене перехід кожного депутата є особистою трагедією. Наша команда надала цим людям шанс міняти свою країну на краще. Я не хочу судити цих людей. Це їх вибір, їх шлях і їх майбутнє.

- Серед них є люди, які були з вами більше десяти років?

- Так, є люди, які все життя були з нами в політиці. Хіба можна людину засуджувати, якщо вона втомилася від боротьби, якщо вона більше нічого не хоче, якщо вона втратила віру і вирішила для себе піти з політики? Але піти не безкоштовно.

- Розкажіть, як це взагалі відбувається. Люди приходять і кажуть: "Я йду. Мені запропонували стільки-то", або "Прокуратура мене взяла за горло". Чи просто: "Я вас більше не люблю і не буду вас підтримувати, бо мені тепер Янукович подобається"?

- Якщо систематизувати цю ситуацію, то всі депутати, які прийняли для себе таке рішення, розділяються на три групи. Перша група – це люди, які просто взяли гроші. Ніхто там це не приховує. Вони один одному скаржаться, коли їм щомісячно щось недоплачують. Там цинічний ринок.

Друга група – їх найбільше – це ті, кому просто защемили пальці в тиски, і їх життя зробили неможливим. Ці люди приходять до мене, розповідають про свою біду, приходять зі сльозами. Наприклад, проти сина одного з депутатів на рівному місці порушили декілька кримінальних справ, і поставили йому умову: або ти здаєш нам картку, або син буде сидіти у в’язниці. Я не хочу називати прізвище. Він сказав, що якщо це станеться, його життя завершиться.

І є третя група людей – які кожен раз свідомо змінюють свою політичну орієнтацію для того, щоб більш успішно робити бізнес.

Ось три групи людей. Але хіба їх треба засуджувати? Вони самі себе засудили. Я молюся за них.

- Але ж була ще одна категорія людей, які просто не були достойно оцінені в команді або ображені вами…

- Недооцінений або ображений? Клади мандат, який є результатом довіри до нашої партії, т?

Матеріали по темі