Спорт

Збірній України пофратило у Швейцарії. Відео

18 листопада 2010, 09:00

Варто віддати належне Юрію Миколайовичу Калитвенцеву, котрий продовжує експерименти зі складом команди навіть на межі звільнення. Захист у вигляді Федецький-Чигринський-Ракицький-Мандзюк, де Віталій, можливо, вперше в кар'єрі грав лівого бека - це було сильно. Втім, протягом гри Ракицький змістився на лівий фланг, залишивши оборонцю "Дніпра" місце в центрі. Забігаючи наперед, відзначимо, що крок цей майже не спрацював.

Повертаючись до стартового складу, слід відзначити ще одне рішення Калитвинцева: у атаці тренер обрав чи не наймодніший варіант цього року - єдини форвард Девіч та два вінгери, розташовані на "нерідних" флангах із завданням зміщуватися в центр та бити з "робочої" ноги. От тільки якщо для Коноплянки ця роль досить звична, і зіграв він непогано, то Ярмоленка порівнювати з Роббеном чи Нані поки не будемо, щоб не ображати цих футболістів.

Зустріч вказаний вище статус "товариської" втратила вже на початку гри - вигаданий арбітром "гірчичник" Тимощуку на початку гри став сигналом до небаченого у матчах такого рангу "карткопаду". Дві "жовті" за чверть години - для товариської гри справа небачена. Так суддя, можливо, трохи перестарався, але й гравці, особливо, українські давали йому привід і надалі.

Справа у тому, що українці катастрофічно не встигали вчасно реагувати на дії футболістів країни годинників та сиру. І це дає можливість замислитися над перспективами команди. Адже Швейцарія - колектив нашого рівня, такий суперник точно дістанеться у турнірі Євро і перемога в такому матчі буде необхідною умовою виходу до плей-офф. І тут ми бачимо безпорадність українців під час дій, м'яко кажучи, доволі посереднього суперника. Так, "свіссів" тренує великий Хітцфельд, вони грали на мундіалі в ПАР, але вони вже встигли програти в цьому циклі такій збірній, як Чорногорія з одним-єдиним гравцем рівня плей-офф Ліги Чемпіонів (Мірко Вучінічем з "Роми"). На що ми розраховуємо?

Але, вибачте, давайте далі про гру. Певна "загальмованість" українців призводила до фолів і, відповідно, до штрафних. Вони виявили ще одну ахілесову п'яту "жовто-синіх" - невміння грати під час стандартів. У повітрі швейцарці царювали протягом усієї гри, а нашим оборонцям тільки й залишалось спостерігати за опонентами. Удар головою Фрая, який потягнув П'ятов на 15-й хвилині, став апогеєм стартової переваги швейцарців у повітрі. За десять хвилин ситуація повторилася - і знову фантастична гра Андрія після удару головою Барнетти з меж воротарського майданчика.

Потім у грі наступила певна пауза, тиша, яку порушив Фрай. Александр грав дуже натхненно, ніби зкинувши прокляття, оголосивши про прощавання зі збірною наступного року, і фантастичний удар зі штрафного наприкінці тайму став гідним подарунком йому за  нагородою кращому гравцеві першої 45-хвилинки. Хто ж знав, що йому буде цього замало. За пару хвилин Якін продовжив майстер-клас з пробиття штрафних і потрапив у штангу. Алієв оцінив - і одразу отримав "гірчичник". З цим і пішли на перерву.

У перерві Калитвинцеву було над чим замислитись. Його команда відзначилася лише ударом Алієва з лівої метрів з 25 та слаломом Ракицького, котрий пробіг метрів 30 та обігнав пару суперників, а після цього проігнорував Коноплянку на фланзі і пробив сам. Вийшло дуже невлучно. Якоїсь комбінаційної гри годі було й чекати: єдиний креативний центрхав Алієв "сідав" незвично глибоко, як для його ж дій у "Локомотиві". Та й, якщо чесно, вчергове можна було переконатися, що використовувати Алієва у якості "ідеолога" гри в центрі поля безглуздо. Звичайно, Олександр може віддати пас "під настрій", але чекати від нього стабільної гри диспетчера не варто. Може, 42-річному Калитвинцеву час самому замислитися над поверненням на поле?

У кожному жарті є лише частка жарту, і після перерви замість Девіча вийшов Мілевський, котрий може віддати пас. Артем одразу зайнявся улюбеною справою і заробив штрафний у перспективній позиції. А далі Україні відверто пощастило - рикошет після удару Алієва і посмішки на лаві запасних. Автором голу пощастило стати спині Ярмоленка. Вже в наступній атаці Андрій вчергове продемонстрував "фірмову" техніку зупинки мяча і змусив подумати, що якщо Калитвинцев тримає його на полі, розраховуючи на такі голи, то він справді геніальний, а головне - дуже терплячий тренер.

Наступні хвилин 15 стали кращим для України відрізком зустрічі. "Наті" (прізвисько збірної Швейцарії) на певний час розгубилися і віступили в тінь. От і тривала гра без воріт з деякою перевагою українців у контролі м'яча. Але потім все повернулося "на круги своя". Україні дуже важко вдавалося протидіяти манері гри опонентів - здвома яскраво вираженими опорниками, двома вінгерами та диригентом-Якіном. Так, у нашому чемпіонаті фактично ніхто не використовує таку модель гри, захопившись модними 4-3-3 та 4-2-2-2, але ж це не має ставати проблемою. А так Україні пощастило, коли з глибини віддавали пас на Якіна - той є тихоходом вже років 7, і як слід втекти не зміг, захисник наздогнав та змусив пробити у боротьбі.

Незабаром Фрай відзначився вдруге - Федецький не втримав його, П'ятов не пішов на перехоплення. Після цього Чигринський - котрий вже звик до західних тренерів і бажає працювати з Ліппі, інакше не пояснив те, що він завалився на спину - відкрив Якіну не те, що вулицю - проспект до воріт П'ятова, але кіпер врятував. За пару хвилин знову варто було милуватися комбінацію, після якої Хакан знову вийшов - не вибіг - на рандеву з воротарем українців. Та що ж це таке!

І одразу після цього Коноплянка виконав фірмовий вже удар у дальній кут. Воротар Вольфлі був безсилий не в останню чергу через те, що в момент удару був на колінах. Чесно кажучи, стало трохи шкода швейцарців - отак бігають собі бігають, розігрують комбінації, виконують награні стандарти, забивають, марнують моменти, а потім - раз, і отримують у власні ворота. Ніякої справедливості!

У хвилини, що залигилися, 17-річний Бен Халіфа опинився перед воротами України, вигравшу боротьбу корпус в корпус в Мандзюка. Добре, що тінейджер на секунду замислився, цього було достатньо ракицькому, котрий виконав дуже вчасний підкат. Про те, що було б, якби перед П'ятовим опинився не швейцарській тінейджер, а Фрай, котрого він замінив хвилиною раніше, краще не думати. За великим рахунком це був останній небезпечний момент у грі, що прикотилася до нічийного рахунку.

Що ми маємо в підсумку за 5 ігор збірної під керівництвом Калитвинцева? У математичному плані - 1 перемога, 3 нічиї та 1 поразка. Небагато, відверто кажучи, і це при тому, що суперники були не найгрізніші. Другі склади Бразилії, Чилі і навіть Канади, поляки та от швейцарці.

В ігровому плані... Гра в обороні під час стандартів відпрацьовується, ні? Згадалися нещодавні слова Яковенка, який сказав, що відпрацьовувати "фізику" у збірній нема сенсу через брак часу, а от стандарти можна награти. Низька швидкість, невеликий темп розвитку атак знову ж таки через довіру Алієву. Фактична відсутність швидкого переходу до атаки - у цій грі Чигринський віддав першу традиційну для нього довгу діагональ лише на 89-й хвилині. Так, є самовіддача, але хіба професійні гравці не повинні її демонструвати за будь-якого тренера? Є везіння в окремих матчах, але розраховувати на це не варто.

Калитвинцев вміє робити перестановки під час гри, вміє вчитися на помилках. У його прихильників є улюблений аргумент про перемогу на юнацькій першості Європи. Але все ж відчувається, що йому відверто бракує досвіду.

Був в іспанців такий тренер, Ін'які Саєс, з котрим збірні цієї країни виграли все що могли на рівні юнацько-молодіжного футболу. Вболівальники з України мають пам'ятати ту збірну - із нею сперечалася команда Буряка, у відборі іспанці посіли друге місце, а на самому Євро не змогли вийти з групи. Саєс повернувся до молодіжного футболу, не зумів адаптуватися у праці із "дорослими" футболістами. А в нього досвід перемог був величезний. Алюзія, здається, зрозуміла.

Цікаво, що подумав, побачивши гру України, Марчелло Ліппі, котрий сидів на трибуні? Насправді, після такого "шоу" він запросто може просити у ФФУ трохи більшу зарплатню з надбавкою "за шкідливість". Чи не просити - якщо Григорію Суркісу подобається футбол команди Калитвинцева...

 Чемпіон.com.ua

Матеріали по темі